Як Шериф гризе бюджет України: епічні історії гризлі на тендерах

8016
Як Шериф гризе бюджет України: епічні історії гризлі на тендерах

Група компаній Шериф київського бізнесмена Дмитра Стрижова та його родичів останнім часом намагається добре осідлати державний та місцеві бюджети, пропонуючи свої послуги, повідомляє Lenta.ua.

При цьому на Хмельниччині, як з’ясували журналісти, у лісах охоронці Шерифа взагалі були відсутні там, де вони мають берегти державне майно. А методи роботи групи цих охоронних компаній можуть викликати підозри у наданні фіктивних послуг або у свідомому введені в оману податківців. Як фірми з орбіти Sheriff освоюють бюджетні кошти - розповімо у матеріалі

Охоронна компанія Шериф працює в Україні з 2003 року. Заснував її підприємець з Києва Дмитро Стрижов. За 21 років роботи він разом з родичами зареєстрував понад 310 підприємств та тасує їх для роботи на різних замовників та виграшу у тендерах. Це дозволяє компаніям сім’ї Стрижова освоювати десятки мільйонів бюджетних грошей. Більшість підприємств існують на папері. Частина завищує кількість своїх співробітників для отримання коштів з бюджету, про що і розкажемо. Одне з підприємств брало кошти за захист лісів від браконьєрів, мародерів та інших зловмисників та свідомо не виконувало свої обов’язки.

10 листопада 2023 року держпідприємство “Ліси України” уклало договір про надання охоронних послуг з приватним підприємством “Шериф-Захист” на 42 мільйони 365 тисяч 472 гривні коштом бюджету. Воно за свої послуги запропонувало на декілька тисяч гривень менше, ніж державна поліція охорони. Згідно з технічним завданням послуги мають надаватися протягом 1 року на об’єктах у Хмельницькій, Чернівецькій та Тернопільській областях. Мова йде про 54 об’єкти лісгоспів (склади, адмінбудівлі, лісопункти, розсадники, цехи, гаражі тощо). Тут щоденні пости цілодобової охорони, і 15-годинні пости в робочі дні (ці пости у вихідні і святкові дні мають охороняти цілодобово). Мінімально для такої роботи потрібно хоча б 162 охоронці у штаті, і це не враховуючи директора, прибиральниці бухгалтера. При цьому фірма у наданих для податкової відомостях на початку 2023 року зазначала, що там працює у штаті 33 людини. Це явно менше за необхідні 162 людини. А змога їх швидко набрати у тих регіонах, де не ведеться активна робота, викликає сумніви.

Загалом мають бути залучені принаймні 212 охоронців. Робота охоронців оцінюється у 104,97 гривні на годину. У них мають бути бронежилети, гумові кийки, аерозолі, GPS–трекери (щоб знати, де знаходиться охоронець у конкретний час), рації, а груп швидкого реагування, які приїдуть на виклик - навіть зброя. Власник компанії “Шериф-Захист” ексдепутат Київради (2015-2019) Дмитро Стрижов.

Сам тендер викликав неабиякий ажіотаж. Наприклад, там у коментарях громадяни обурюються, що 212 гарно фізично підготовлених людей зі спецзасобами у тилових областях займаються “охороною” лісів за десятки мільйонів гривень. На думку громадян, ці гроші було б краще витратити на потреби ЗСУ. На закупівлю громадяни подали декілька скарг до Держаудитслужби, там звинувачують “Ліси України” у недоцільному використанні бюджетних коштів за завищеними цінами, поки що скарги на стадії розгляду.

У тендерній документації прописана цікава вимога, що компанія, яка надає послуги, повинна мати філіали у вказаних трьох областях. Це буцімто гарантує виконання умов договору, а групи швидкого реагування будуть приїздити не з інших регіонів, а з того, де об’єкт. На практиці приватної компанії, якій довірили охорону цих об’єктів, це працює інакше.

Журналісти інформагентства “ХМ-Інсайд” у своїй публікації наголошують, що їхні довірені особи перевірили декілька пунктів Хмельницького району, де за цим тендерам мали надаватися охоронні послуги. Робилося це у різний час доби та у різні дні. У місті Деражня до людей виходила одна й та ж жінка, у неї не побачили ані уніформи (яка має бути за умовами договору), ані спецзасобів, до того ж вона нічого не знала про “шерифа”. Вже наступного ранку вона знала, хто її працевлаштував та сказала, що має форму та спецзасоби. Але активістам не показала.

Охоронниця на стражі лісового господарства

У селі Бохни на межі з Вінниччиною знаходиться інший цілодобовий пост. Як зазначають журналісти, 29 січня 2024 року жодної охорони там не побачили. На посту у Головчинцях теж не помітили присутності охорони, а двері були зачинені. У Пархомівці на пункті охорони був лише лісник, а до того активісти не помітили жодної особи.

У селі Прибузьке, де знаходиться центральний офіс лісництва, теж має бути розташований цілодобовий пост охорони. За словами активістів, на яких посилаються журналісти “ХМ-Інсайд”, вдень там взагалі нікого не було. Як працівників, так і охорони.

ФОТО Центральний офіс Подільського лісофісу у селі Прибузьке

Журналісти попросили у керівництва Подільського лісового офісу якось прокоментувати ситуацію. Там повідомили, що вивчають інформацію. І якщо так охоронці з “Шериф-Захист” виконують замовлення на державні кошти в одному регіоні, то, вірогідно у Чернівецькій та Тернопільській областях ситуація така ж сама. Хто захистить державне майно від зловмисників? На окремих таких постах охорони, вірогідно, ніхто. І бюджетні гроші будуть витрачені марно.

У своїй тендерній документації компанія “Шериф-Захист” вказала, що має 14 автомобілів з екіпажами швидкого реагування. Але в якому регіоні вони знаходяться? Чи приїдуть запобігати злочинові, якщо про нього ніхто не повідомить (хто має знаходитися на посту та контролювати ситуацію)? Точно ні. Сподіваємося, на об’єктах Подільського офісу держпідприємства “Ліси України” ситуація виправиться, а державне майно не буде вкрадено.

Щоб бути чесними, після публікації журналістів та скандалу сторони домовилися зменшити вартість оплати робіт на 16 млн 565 тис. 210 грн у зв'язку “зі зменшенням обсягу робіт”. Можна припустити, що охоронна компанія Sheriff не справляється з усіма об’єктами, тому ухвалили таке рішення. До слова, з 2015 року ПП “Шериф-Захист” виграло тендерів у держструктур на понад 225 млн грн, а як їх охороняли? Можна лише гадати, чи краще, ніж об’єкти лісгоспу під Хмельницьким.

Надихнувшись успіхами в охороні лісового майна, компанія Стрижова вирішила охороняти й авіаційне майно. Однак тендер від “Украероруху” на майже 11 млн грн на початку 2024 року “Шериф-Захист” виграти поки не зміг. Подивимося, що буде далі. А пізніше можна буде дізнатися, чи не вкрадуть щось в аеропортах України, які тимчасово не працюють для потреб населення.

Частина охоронного бізнесу зареєстрована на родичів дружини керівника охоронного холдингу “Шериф” Дмитра Стрижова. Зокрема, деякі охоронні компанії зареєстровані на тещу бізнесмена. Як ми писали раніше, з наших джерел стало відомо, що вона страждає на хворобу Альцгеймера: відповідно може втрачати пам’ять, швидко щось забувати, не орієнтуватися у просторі. У такому стані людині важко зосередитися, неможливо щось планувати, важко читати та рахувати. У тому числі й планувати роботу бізнесу. Втім, жінці належать успішні компанії з оборотом у майже 143 мільйонів гривень і хвороба, схоже, не заважає ними керувати. Деякі охоронні підприємства тещі Стрижова працює під брендом “Гризлі” (або Grizzly).

Мати дружини Дмитра Стрижова є бенефіціаркою 49 підприємств та директоркою частини з них. Вони перемагають на тендерах та генерують 30% доходів сімейного бізнесу. І тут виникає питання: чи не афера ця діяльність компаній? У разі виникнення будь-яких позовів чи судів до цих підприємств, вони не нестимуть жодної відповідальності через те, що директор недієздатний. Це може означати що жоден підписаний договір не має юридичної сили. Однак відмітимо, що це за умов, якщо у директорки буде довідка про хворобу від медкомісії. Хвороба Альцгеймера робить людину недієздатною. Невідомо, чи є така довідка зараз. Проте її можна буде показати правоохоронцям. Тоді будь-які порушення можна буде легко пояснити: людина не усвідомлювала, що підписує та що робить.

21 лютого 2022 року ТОВ “Ювенал-Гард” тещі Дмитра Стрижова уклало договір на надання охоронних послуг з Державним підприємством обслуговування повітряного руху ("Украерорух") на суму понад 10 млн. 200 тис. грн, як переможець тендеру. Строк надання послуг 730 днів (2 роки).

За умовами тендеру 16 постів передбачає наявність персоналу охорони мінімум 64 особи штатних співробітників. При цьому за даними офіційної звітності на підприємстві у 2022 році працювало у штаті лише 5 працівників, а у 2024 взагалі 2 людей. Пізніше у договір внесли зміни та передбачили, що коштом бюджету компанії заплатять 7 млн 34 тис. 280 грн.

Ціна 1 години охорони, згідно з договором, складала 36,50 грн, що значно нижче розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України “Про державний бюджет України на 2022 рік” (39,26 грн/год). І це не враховуючи податків - мінімум +41.5% нарахування та відрахування з заробітної плати.

Це свідчить про те, що компанія "Ювенал-гард" для надання послуг використовує працю неоформлених працівників і заробляючи на державних підприємствах мільйони гривень, не платить в бюджет всі податки, які необхідно. На думку юристів, це можна кваліфікувати як фіктивні послуги, які по факту не надаються. На підтвердження цього, протягом жовтня - грудня 2022 року свідомі громадяни неодноразово у різний час доби робили візити на об'єкти охорони Украерорух, які були зазначені в договорі, що знаходиться в публічному доступі, і, за наданою нам інформацією, жодного разу не бачили там охоронників ТОВ “Ювенал-Гард”. Цікаво, чи краще охороняють інші об’єкти?

27 грудня 2023 року ТОВ “Гарант Безпеки Грізлі”, яке належить тещі Дмитра Стрижова, уклало угоду про охоронні послуги з Українським державним центром радіочастот на 5 млн 907 тис. 240 грн. На об’єктах УДЦР мають працювати понад 20 осіб штатних співробітників. Цікаво, що при цьому компанія повідомляла податковій на початку 2023 року, що там працюють у штаті 3 особи. А звідки взялися ще 17? За вимогою тендерної документації, за державні гроші від замовника необхідно забезпечити роботу охоронців:

  • у Києві у комплексі замовника (по 6 охоронців цілодобово, у т.ч. оператор системи відеоспостереження);
  • у Дніпрі (по 1 охоронцю цілодобово);
  • у Запоріжжі (по 1 охоронцю цілодобово);
  • в Одесі (по 1 охоронцю цілодобово);
  • у Кропивницькому (по 1 охоронцю цілодобово).

Ще одна схожа історія з компанією ТОВ “Агентство “Грізлі”. Власницею є Любов Обломєй - мати дружини колишнього депутата Дмитра Стрижова. За даними, наданими податковій компанією, там у штаті працювала всього 1 людина. Однак це не заважає виграти тендери, де потрібно показати набагато більше штатних співробітників.

15 січня 2024 року Агентство “Грізлі” уклало договір про охорону з Центром первинної медико-санітарної допомоги №6 у Запоріжжі на поточний рік. За послуги заплатять 761 тис. 710 грн. Але цікаво інше. У замовника 3 об’єкти, де цілодобово має бути охоронець. Згідно з законом пост охорони працює за графіком 1 доба робоча та 2 відпочивають, тобто один пост це мінімум 3 людини. Відповідно замовник вимагає наявності хоча б 10 штатних охоронців (1 запасний), а у фірми - наявність відповідного досвіду.

А ще один тендер Агентство “Грізлі” виграло в управління містобудування та архітектури мерії міста Рівне. За 434 тис. 720 грн потрібно буде цілодобово охороняти приміщення. Відповідно компанії потрібно ще принаймні 3 штатні охоронці. Тут послуги коштують 49,49 грн на годину. Ось і розв’яжіть задачу, коли потрібно для двох замовників 13 штатних співробітників, а є лише один.

І це не все. У грудні 2023 року державний Сумський центр професійно-технічної освіти замовив Агентству “Грізлі” послуги охорони на 337 тис. 306 грн. Там платять 38,40 грн за годину. І також потрібно 3 штатні охоронці, які працюватимуть позмінно. При цьому мінімальна зарплата в Україні має становити 42,6 грн на годину у 2024 році. Тобто охоронці не будуть отримувати навіть мінімалку. Можна припустити, що компанія буде щось доплачувати робітникам, але навіщо тоді йти на тендер та вигравати його на збиткових для себе умовах?

Одна з компаній бізнес-групи Стрижова ТОВ “САТИШ”, де теща Дмитра Стрижова є керівницею та власницею. За інформацією з податкової на 31 грудня 2022 року, там “у штаті” працюють лише 5 людей. На тендерах держструктури вимагають наявність необхідної кількості охоронців саме у штаті. При цьому під кінець 2023 року фірма вирішила активно потендерити різних регіонах.

9 листопада 2023 року Державна інспекція енергетичного нагляду України замовила ТОВ “САТИШ” послуги з охорони своїх об’єктів за 1 млн 257 тис. 869 грн у містах Київ, Запоріжжя, Житомир, Чернігів. Загалом 4 цілодобові пости охорони, відповідно потрібно щонайменше 12 штатних охоронців у форменому одязі, з кийками та газовими балонами.

7 грудня 2023 року КДЮСШ у місті Шепетівка на Вінниччині по спрощеній процедурі замовило послуги зі спостереження за сигналізацією та реагування на виклики в ТОВ “САТИШ” на 323 тис. 549 грн. Ці роботи мають надаватися протягом всього 2024 року.

15 січня 2024 року департамент економічного розвитку мерії Рівного уклав договір з ТОВ “САТИШ” на послуги фізичної охорони протягом 2024 року. Там цілодобово буде по 1 охоронцю. Ці послуги оцінили у 42,03 грн на годину (або понад вдвічі дешевше, ніж охорона “Шерифом” лісгоспів на Хмельниччині, Чернівеччині та Тернопільщині). За це з бюджету заплатять 337 тис. 921 грн.

19 січня 2024 року Львівський обласний центр служби крові уклав договір на охорону будівлі з ТОВ “САТИШ” на 481 тис. 978 грн. Згодом вартість робіт зменшили через те, що у січні послуги не надавалися. Тут теж 1 цілодобовий пост охорони. Але коштує дорожче, ніж у Рівному: вже 54,87 грн на годину. За 11 місяців компанія отримає 441 тис. 155 грн з бюджету за свій пункт охорони.

4 лютого 2024 року Львівавтодор уклав договір з ТОВ “САТИШ” на охорону на 620 тис. 233 грн. За ці гроші на 1 об’єкті буде цілодобово чергувати охоронець та працюватиме сигналізація, а на ще 5 об’єктах - лише сигналізація. До речі, певні успіху компаній Дмитра Стрижова у Львові можуть бути пояснені його політичним минулим: у 2015-2019 роках він був вірним депутатом Київради від партії “Самопоміч”, якою опікується мер Львова Андрій Садовий.

16 лютого 2024 року департамент з управління житлово-комунальним господарством мерії Запоріжжя також замовив послуги ТОВ “САТИШ”. На цей раз йдеться про цілодобову охорону адмінбудівлі та прилеглої автостоянки. За це заплатять 301 тис. 476 грн. Послуги надаються з 16 лютого по 31 жовтня 2024 року. Отже, лише за згаданими договорами компанії “САТИШ” потрібно понад 20 співробітників у різних регіонах, а офіційно у неї було лише 5.

У 2019 році Дмитро Стрижов розповідав бізнесмену Євгену Черняку в інтерв’ю про свій бізнес. Там він казав, що бійці (робітники груп швидкого реагування) отримують по 10-15 тис. грн, а їхня зарплата офіційна. Про звичайних охоронців голова “Шерифа” казав лише те, що вони отримують мінімалку (у 2019 році вона становила 4173 гривні на місяць мінус податки - 3359 грн на руки). Тому у 2024 році не виглядає дивно, що не всі з охоронців компаній з групи “Шерифа” досиджують на посту на державному об’єкті, який охороняється (у 2024 році мінімалка на руки становить 5715,5 грн). А від питання про те, чи всі отримують офіційну зарплату та чи є ФОПи (які мають платити менше податків) бізнесмен тоді ухилився.

Офіційно за результатами 2022 року на 130 підприємствах групи родин Стрижових-Обломєй офіційно працювало трохи більше за 300 співробітників. Хоча сам Дмитро Стрижов у своїй інтерв’ю каже про 2,5 - 3 тисячі співробітників (але одне казати для реклами, а інше - для податківців). При цьому оборот був понад пів мільярда гривень. Проте і частина співробітників була влаштована не у штат, а за “підрядом”, частина була ФОПами.

Ще частину могли працевлаштувати фіктивно для виграшу у тендерах, а частина могла взагалі працювати неофіційно, отримуючи кошти у конвертах. Наявність такої великої кількості фірм потрібна, можливо, щоб платити менше податків та заплутати перевіряльників. А втрачає на цьому саме держава, яка збільшує дефіцит бюджету, бо бізнес не хочу законно платити всі кошти. Так і течуть мільйони гривень не всі за призначенням. Бізнес заробляє, користуючись різними схемами, а бюджету держави України на все коштів не вистачає.

Цей матеріал лише вершина айсберга роботи охоронного холдингу “Шериф” та пана Дмитра Стрижова. Далі - більше. За побіжними підрахунками за таку охорону з бюджету лише за згаданими епізодами держава могла переплатити та недоотримати у бюджет податками принаймні 18 млн грн. Це завдяки тому, що компанії отримували кошти за охорону, а реальної охорони на місцях у певний час не було (на об’єктах “Лісів України” на Хмельниччині та об’єктах “Украероруху”), деякі охоронці отримують зарплати менші за мінімальну (відповідно у бюджет за них сплачують не весь податок на доходи фізосіб та єдиний соціальний внесок та військовий збір).

Точно вирахувати втрати бюджету неможливо. І це тільки частина того, що ми встигли роздивитися та частина того, що може бути. А ці гроші могли піти на закупівлю зброї для ЗСУ, якої зараз так не вистачає на фронті…

Завантаження...
Комментарии (0)
Для того, чтобы оставить комментарий, Вы должны авторизоваться.
Гость
реклама
реклама