Pin-Up під санкціями: як міжнародний гральний гігант опинився в епіцентрі війни, криміналу і подвійних стандартів

У 2024 році гральний бренд Pin-Up із респектабельним іміджем вийшов за межі реклами спортивних матчів. Компанія стала символом гібридної загрози, кримінального сліду й корупційного прикриття. Після санкцій в Україні — справа виходить на міжнародний рівень.

Звернення Зеленського: старт міжнародного тиску

У травні 2025 року президент Володимир Зеленський офіційно звернувся до урядів США та Європейського Союзу з проханням синхронізувати санкції проти всіх осіб і структур, причетних до фінансування війни, обходу обмежень та підтримки держави-агресора. Хоча Pin-Up прямо не згадується, очевидно, що йдеться і про цю гральну групу, що вже перебуває під санкціями РНБО і фігурує у кримінальних провадженнях в Україні.

Раніше, у квітні, Рада національної безпеки і оборони України ввела персональні санкції строком на 10 років проти групи юридичних осіб і громадян, пов’язаних із Pin-Up. Серед фігурантів — як українські, так і офшорні структури, а також громадяни РФ, які, за даними СБУ та ДБР, прямо або опосередковано контролюють діяльність казино.

Гральний бізнес під прикриттям

Pin-Up працює в Україні через низку компаній, які мають українські ліцензії. Ключова серед них — ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ», формальний оператор бренду. Поруч — афілійовані IT-компанії «Турбо.ЮА», «Вікторія-Софт», «Транта Девелопмент». Управління здійснюється через кіпрські офшори — Guruflow Team Ltd, Piprose Holding Ltd, Monak Limited.
Однак найцікавіше — не ті, хто в списку, а ті, кого там немає. Наприклад, Марина Ільїна, CEO міжнародної групи Pin-Up Global, яка водночас є публічним обличчям бренду в Україні, представником у ліцензуванні, а також членом керівних органів ключових структур. Її ім’я у санкційному списку відсутнє. Це викликає запитання, чи не є вона частиною схеми прикриття реальних бенефіціарів.

Дмитро Пунін: центр впливу

Головним фігурантом у санкційному переліку є Дмитро Пунін — громадянин РФ, який, за даними відкритих реєстрів і слідства, є ключовим бенефіціаром групи Pin-Up. Разом з Іваном Банніковим та Олександром Матяшовим він формує фінансове та організаційне ядро грального бізнесу, який працює в інтересах РФ. Саме Пунін пов'язується з найбільшими потоками через офшорні структури на Кіпрі, а також з прямим управлінням бізнесом у РФ. Його роль — не просто формальна. Він фактично координує зв’язки з партнерами в російському сегменті, бере участь у внутрішньому PR-наративі про «самостійність Pin-Up» і водночас — у схемах виведення коштів за кордон.

Кримінальне провадження: доказова база

5 грудня 2024 року Державне бюро розслідувань повідомило про підозру бенефіціарним власникам та керівництву онлайн-казино, яке отримало українську ліцензію, але підозрюється у відмиванні коштів, сприянні державі-агресору та фінансуванні СВО.

Розслідування проводилося спільно з Державною службою фінансового моніторингу та включало технічну експертизу, аналіз транзакцій, перевірку зв’язків із підсанкційними структурами РФ. Було встановлено, що компанії, пов’язані з Pin-Up: діяли на території тимчасово окупованих територій; передавали дані про локацію гравців (зокрема військовослужбовців ЗСУ); здійснювали фінансові операції на користь бюджету держави-агресора; підтримували організації та ветеранів так званої «СВО». Суд заарештував понад 2,6 млрд грн, які були передані в управління АРМА. Частина цих коштів уже спрямована на купівлю військових облігацій.

У вересні 2024 року в рамках цього ж кримінального провадження було затримано Ігор Зотько — одного з формальних власників української ліцензованої структури, що діяла під брендом Pin-Up. Його вважають номінальним власником, який виконував роль «фунта» для прикриття інтересів російських бенефіціарів. Після затримання Затько намагався оскаржити запобіжний захід, однак суд залишив його під вартою.

Арбітраж трафіку: особа Слобоженка

Ще одна важлива постать у цій справі — Олександр Слобоженко, засновник компанії Traffic Devils, яка у 2025 році офіційно уклала партнерство з Pin-Up. Компанія арбітражить трафік на онлайн-казино, а також на сайти для дорослих. Попри заяви про «героїчну місію» з виманювання грошей у росіян, дані журналістських розслідувань свідчать: основною цільовою аудиторією стали українські військові, які під тиском стресу на фронті втягувалися в залежність.

Слобоженко фігурує в кількох кримінальних провадженнях, зокрема щодо: ухилення від сплати податків на суму понад 250 млн грн; недекларованих доходів у криптовалюті (1+ млрд грн); організації злочинного угруповання з російськими учасниками; зберігання «чорної бухгалтерії»; виведення коштів через Binance і Tether. Його соратник Медяник вже визнав провину й пішов на угоду зі слідством.

PR-легенда та міжнародний фронт

Після початку скандалу Pin-Up активно намагається змінити публічний наратив. Ільїна заявила про «рейдерство», «тиск на бізнес» і «несправедливість». Водночас міжнародні заходи за участі компанії (Affiliate Space Awards, партнерські конференції з учасниками з РФ) не припиняються.
Однак санкційна машина набирає обертів. Після звернення президента України міжнародна ізоляція стає питанням часу. Потенційно йдеться про: замороження активів на Заході; заборону на транзакції у доларах і євро; блокування SWIFT; візові санкції та арешт рахунків.

Гроші Кремля під українською ліцензією: як це стало можливим

Справа Pin-Up — це не просто кейс про гральний бізнес під час війни. Це наочна ілюстрація того, як російський капітал, криптовалюта, офшорні юрисдикції, арбітраж трафіку та формально легальні українські структури можуть створювати багаторівневу схему для відмивання коштів, збору чутливої інформації та фінансування збройної агресії проти України.

На момент запровадження санкцій та висунення підозр: група Pin-Up діяла через українську ліцензію та мала підтримку з боку кіпрських офшорів; її офіційні партнери брали участь у російських бізнес-івентах, отримували премії на території РФ; до роботи в структурі залучалися особи, прямо пов’язані з РФ, а керівництво уникало персональних санкцій завдяки статусу «менеджерів прикриття»; зібрані кошти використовувалися для підтримки російських військових та фінансування окупаційних адміністрацій на тимчасово захоплених територіях.

У справі фігурують росіяни Дмитро Пунін, Іван Банніков і Олександр Матяшов, які, за версією слідства, є реальними бенефіціарами гральної імперії. На українській стороні — Марина Ільїна, яка досі не потрапила під санкції, і Ігор Зотько, затриманий як «фунт», що формально прикривав бізнес.

В окремому блоці — Олександр Слобоженко, засновник Traffic Devils, що партнериться з Pin-Up і веде арбітраж трафіку з потенційними наслідками для безпеки українських військових. Проти нього відкрито кримінальні провадження, пов’язані з криптовалютою, відмиванням коштів і несплатою податків.

Попри офіційні заяви про «тиск на бізнес», у міжнародному контексті Pin-Up дедалі більше виглядає як гібридна загроза, замаскована під легальний сервіс. Після звернення Зеленського до США та ЄС питання міжнародної ізоляції — це вже не «якщо», а «коли».

Світова фінансова система не пробачає війни під прикриттям казино. Наступний крок — арешти активів, бан SWIFT і повна втрата доступу до західних юрисдикцій.