Вкрадено під носом у громади: Олесь Довгий повернувся до старих схем

Скандальна історія з садибою Апштейна на вул. Спаська, 12, у якій отримав своє пристанище департамент КМДА щодо охорони пам'яток, викриває шокуючу схему. У 2016 році приватна фірма, пов'язана з сім'єю колишнього депутата Київради пана Тесленка, зареєструвала право власності на будівлю, розташовану на землі комунальної власності і закріплену за державною пам’яткою.

Будівля літ. Е по вул. Спаська, 12, за судовими документами, у 2016 році була продана фірмі ТОВ «Правова компанія «Ноосфера плюс». За кадастровим номером 8000000000:85:362:0004 земельна ділянка під будівлею має статус комунальної власності. За інформацією суду, продаж був здійснений без участі Сесії Київради або комісії з власності. Саме це стало підставою для позову Київської прокуратури щодо визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації права власності.

Фірма-прокладка з кабінету Довгого

ТОВ «Правова компанія «Ноосфера плюс», на яку було зареєстровано право власності, має чітко окреслені політичні зв’язки. Її попереднім власником був Петро Тесленко — батько Павла Тесленка, ексдепутата Київради кількох скликань, який входив до комісії з питань власності. Павло Тесленко відомий як соратник Олеся Довгого і працював у межах його політичного впливу.

Юридична адреса «Ноосфери плюс» — м. Київ, вул. Михайла Мішина, 3, оф. 310. Це приміщення в бізнес-центрі, який пов'язують з Олесем Довгим. Саме за цією адресою було зареєстровано десятки компаній, пов’язаних із його орбітою впливу.

Показово, що «Ноосфера плюс» роками не здійснювала жодної господарської діяльності щодо об'єкта на Спаській, 12. Весь цей час департамент охорони культурної спадщини продовжував працювати в будівлі, фактично не підозрюючи, що юридично вона вже перебуває в приватній власності.

Як крадуть майно без Київради: типова схема

Подібні випадки — не рідкість для Києва. Типовий механізм полягає у наступному: спочатку знаходять об'єкт із неоформленими правами — часто це стара будівля, яка в реєстрах значиться за радянськими структурами або має технічну невизначеність. Потім оформлюється фіктивний договір купівлі-продажу, іноді із «своїм» балансоутримувачем або від імені неіснуючої структури. Далі в гру вступає «свій» реєстратор — переважно приватний нотаріус або реєстратор із райцентру, який вносить право власності до державного реєстру без належної перевірки.

У 2016 році система держреєстрації перебувала в процесі реформування, що дало змогу масово зловживати слабкими місцями реєстру. В результаті право власності виникало формально — і виглядало легітимно для всіх сторонніх осіб, навіть для самого ДУОКС, який продовжував працювати у вже «не своїй» будівлі.

Оскільки процес обходив Київраду, жодних рішень про передачу майна або погодження не існувало. Це підтверджує офіційна відповідь постійної комісії з питань власності, яка заявила, що жодного подання чи голосування з цього приводу не було у період 2014–2024 років.

Прокуратура підтвердила: схему виявлено, будівлю оскаржують у суді

5 травня 2025 року Господарський суд міста Києва ухвалив відкрити провадження у справі №910/5325/25 за позовом Київської міської прокуратури. Позов подано в інтересах Київради проти ТОВ «Ноосфера плюс» з вимогою: визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі на вул. Спаська, 12 (літ. Е); скасувати державну реєстрацію права власності на об’єкт; відновити право громади на розпорядження пам’яткою.

Прокуратура прямо вказує, що будівлю було відчужено з порушенням законної процедури. Підготовче судове засідання призначено на завтра - 3 червня 2025 року.

Капітал стежить за розвитком подій.

Після нашого запиту Київська міська рада офіційно підтвердила, що її комісія з питань власності не розглядала передачу будівлі по вул. Спаська, 12, і не отримувала жодних звернень від ТОВ «Ноосфера плюс». Паралельно ми надіслали запит до Міністерства юстиції щодо того, хто саме з держреєстраторів у 2016 році вніс до реєстру право власності на пам’ятку архітектури. Вважаємо це критично важливим — адже саме завдяки такому реєстраційному підпису тіньова схема стала можливою.
Варто також відзначити, що останнім часом у публічному просторі Києва знову активно з’являється Олесь Довгий — той самий, який у часи Черновецького прославився рекордними дерибанами майна громади. Тепер він у вишиванці, з волонтерським наративом і меценатською риторикою — але, схоже, повернувся до старих методів.

Дерибан під дахом охоронців пам’яток

Цей випадок — не просто юридична помилка чи реєстраційне непорозуміння. Це ілюстрація системного явища, в якому пам’ятки архітектури, що мали б охоронятись державою, стають об’єктами тіньових схем і фактично привласнюються тими, хто роками мав доступ до рішень, реєстрів і процедур. Будівля, в якій сьогодні працює департамент охорони культурної спадщини, згідно з державними даними, належить не громаді, а приватній фірмі, пов’язаній із колишніми депутатами і політиками.
Питання не лише в поверненні майна. Питання — в довірі до інституцій. І в тому, скільки ще таких «садиб Апштейна» вже давно пішли з молотка — за спиною у міста.