Новий завод Дмитра Добкіна: економічний прорив чи політична гра?

У червні Дмитро Добкін, колишній народний депутат і молодший брат ексмера Харкова, оголосив про завершення великого інвестиційного проєкту. За його словами, він вклав 60 мільйонів євро у новий завод на Волині, що дозволить подвоїти виробничі потужності. Проєкт презентували як приклад патріотичного бізнесу в умовах війни. Утім, історія цієї інвестиції викликає більше питань, ніж дає відповідей.

Про запуск заводу Добкін розповів в інтерв’ю «Економічній правді», наголосивши, що з початку повномасштабного вторгнення залишився в Україні, сплатив понад мільярд гривень податків і продовжує розвивати українське виробництво. Підприємство, за його словами, вже відповідає європейським стандартам і готується до експорту.

Ця заява одразу викликала хвилю реакцій. Політичні експерти почали сумніватися у справжньому походженні коштів і меті таких публічних кроків. Одним із перших свою позицію висловив політолог Андрій Постернак, який припустив, що за нібито інвестицією може стояти легалізація коштів з Росії, здійснена під прикриттям економічної активності. На його думку, подібні проєкти можуть мати виборчу мету і використовуватися для посилення впливу проросійських структур в Україні напередодні можливих політичних змін.

Увагу також привертає те, що за даними офіційної декларації за 2020 рік, сукупний дохід Дмитра Добкіна не демонстрував наявності ресурсів такого масштабу. Тоді він задекларував близько 997 тисяч гривень власного доходу і трохи більше мільйона на всю родину. Окремо зазначались кредити та спадщина. Жодних згадок про десятки мільйонів євро не було. У 2022 році, навпаки, Добкін скаржився на фінансові труднощі на «Володимир-Волинській птахофабриці», де він має частку.

Фабрика, на базі якої розвивається інвестиційний проєкт, раніше вже фігурувала в публічних розслідуваннях. У жовтні 2024 року кілька ЗМІ повідомили про можливий рейдерський захват підприємства за участі колишнього мера Харкова Михайла Добкіна та його брата. За даними джерел, у справі згадувались також військові, а саме підприємство могло постачати продукцію на окуповану територію Луганської області. За припущенням журналістів, ці доходи могли бути використані для фінансування політичної діяльності.

Показово, що до 2019 року основні інвестиційні проєкти птахофабрики — зокрема будівництво цеху за 38 мільйонів євро — реалізовувались за рахунок корпоративного фонду Safedam, який володів понад 20% акцій. Сам Добкін придбав свою частку за приблизно 5 мільйонів гривень. Це робить незрозумілою заяву про 60 мільйонів євро саме як особисту інвестицію.

У публічному просторі це виглядає як спроба Добкіна повернутись у політичну гру, використовуючи образ ефективного інвестора. Напередодні потенційного виборчого циклу його ім’я вже згадується у дослідженнях серед можливих лідерів проросійського електорального флангу, поряд із Юрієм Бойком.

Офіційної реакції з боку контролюючих органів на заявлені обсяги інвестицій наразі немає. Немає також відкритих даних, які б підтверджували походження або рух коштів такого масштабу. Залишається відкритим питання: чи йдеться про реальний внесок у відновлення економіки, чи про ретельно сплановану інформаційну кампанію.

Допоки це питання залишається без відповіді, історія про «60 мільйонів євро» виглядає радше як елемент політичного ребрендингу, ніж приклад великого бізнесу під час великої війни.