Приблизно 30% постраждалих від домашнього насильства звертаються до поліції або суду повторно

532

Згідно зі статистикою, приблизно 30% постраждалих звертаються до правоохоронних органів або суду повторно, що може свідчити про недостатню ефективність або захист судових заходів на довготривалій основі.

До Міжнародного дня боротьби з насильством проти жінок УНН поспілкувалися з радницею та адвокатом юридичної фірми GRACERS Ларисою Величко про те, як допомагає законодавство жертвам домашнього насильства.

"Приблизно 30% постраждалих звертаються до правоохоронних органів або суду повторно, що може свідчити про недостатню ефективність або захист судових заходів на довготривалій основі. Це вказує на те, що потрібні додаткові соціальні та психологічні заходи підтримки для запобігання повторному насильству",— говорить Величко.

Втім, за даними судової статистики, близько 70% звернень до суду з приводу домашнього насильства завершуються виданням обмежувального припису на захист постраждалої особи.

Обмежувальний припис — це правовий захід, спрямований на захист жертв домашнього насильства. Його видає суд з метою обмежити дії кривдника та забезпечення безпеки постраждалої особи.

Обмежувальні приписи були запроваджені в Україні у 2017 році в рамках Закону "Про запобігання та протидію домашньому насильству" і є важливим інструментом захисту.

Аби отримати обмежувальний припис, жертві насильства або її законному представнику необхідно звернутися до суду з відповідною заявою. Це звернення відбувається після факту фіксації насильства поліцією та отримання щонайменше 2 заборонних приписів. Після того як жертва подала заяву, відбувається судовий розгляд, далі ухвалюється рішення про видачу обмежувального припису. Видається документ строком від одного до шести місяців, з можливістю продовжити його до 12 місяців.

Що містить обмежувальний припис?

Серед основних аспектів, обмежувальний припис передбачає наступне:

• Заборона наближення до постраждалої особи на обумовлену відстань, до прикладу: місце проживання або робота.

• Заборона контакту з постраждалою особою через будь-які засоби комунікації, включаючи телефон, соціальні мережі або повідомлення через третіх осіб.

• Заборона перебування у спільному житлі з постраждалою особою. Якщо агресор і жертва живуть разом, припис може вимагати, щоб кривдник залишив житло на термін обумовлений обмежувальним приписом термін.

• Також суд на свій розсуд може додавати інші обмеження, які зможуть допомогти забезпечити безпеку жертви.

Виконання припису контролюється правоохоронними органами, і в разі його порушення кривдник може бути притягнутим до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Як інструмент, обмежувальний припис є досить ефективним для короткострокового захисту жертв. Зважаючи на те, що його видають на досить короткий термін, це дозволяє правоохоронним органам швидко реагувати на загрозу. До того ж припис забороняє кривднику наближатися до жертви та контактувати з нею, що дає їй час і простір для вирішення житлових або юридичних питань. Також порушення припису тягне за собою відповідальність, що стимулює агресора до дотримання вимог закону.

Однак, у припису є також і свої недоліки. Припис обмежений у часі, і якщо загроза залишається після завершення строку дії, жертва може опинитися знову в небезпеці. Також є випадки, коли агресори ігнорували приписи або починали здійснювати психологічний тиск на свою жертву, уникаючи прямих порушень. Поліція іноді має обмежені ресурси для контролю за виконанням припису, особливо у сільській місцевості, що може знижувати ефективність на практиці.

В цілому, обмежувальний припис - це важливий та оперативний інструмент захисту, який забезпечує короткострокову безпеку жертви. Його ефективність залежить від виконання припису поліцією та готовності жертви вживати додаткових заходів для особистої безпеки.

Завантаження...
Комментарии (0)
Для того, чтобы оставить комментарий, Вы должны авторизоваться.
Гость
реклама
реклама