У Dragon Capital переглянули макроекономічні прогнози для України на 2025–2026 роки

Аналітики Dragon Capital переглянули макроекономічні прогнози для України на 2025–2026 роки. Причинами цього стало відновлення російських атак на енергетичну інфраструктуру та зміна позиції ЄС щодо використання заморожених російських активів, що відкриває шлях до фінансування України за рахунок так званого "репараційного кредиту".

Про це інформує Delo.ua з посиланням на прогноз Dragon Capital.

У межах адаптованого до воєнних умов режиму гнучкого інфляційного таргетування НБУ зберігає фокус на інфляційній цілі в 5%. Валютна політика регулятора формується з урахуванням інфляційних ризиків, очікувань населення, стану платіжного балансу та динаміки долара США на світових ринках.

За дев’ять місяців 2025 року гривня зміцнилася до долара на 1,5% після 10%-ї девальвації у 2024 році. Це відображає реакцію НБУ на високу інфляцію, сприятливий баланс та ослаблення долара щодо євро. Водночас гривня послабилась до євро на 9,3%, що підтримало конкурентоздатність українського експорту.

Dragon Capital очікує відносну стабільність курсу гривні, оскільки:

золотовалютні резерви залишаються рекордно високими,

дефіцит зовнішньої торгівлі зростає помірно,

долар США, за прогнозами, залишатиметься слабким на світових ринках.

До кінця 2025 року курс гривні, за оцінкою аналітиків, складе 43,0 грн/дол., а до кінця 2026 року — 44,0 грн/дол. (попередній прогноз — 43,5 і 46,0 відповідно).

ЄС просунувся у створенні механізму "репараційного кредиту", який може забезпечити Україну додатковими коштами, гарантованими замороженими російськими активами. Йдеться насамперед про 185 млрд євро, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear.

Очікується, що близько 45 млрд євро буде спрямовано на компенсацію поточного механізму ERA loans, а ще 140 млрд євро можуть стати доступними вже у першій половині 2026 року.

Паралельно Україна звернулася до МВФ по нову чотирирічну програму, розраховану на період продовження війни до 2027 року. "Репараційний кредит" має стати ключовим елементом пакета зовнішньої підтримки у 2026–2029 рр., обсяг якої Мінфін оцінює у $150–170 млрд.

За оновленими оцінками Dragon Capital, у 2025–2026 роках Україна отримає $96 млрд зовнішнього фінансування (раніше очікувалося $87 млрд), зокрема $44 млрд у 2026 році проти $35 млрд у попередньому прогнозі. Ці кошти не створюватимуть боргового навантаження, адже їхнє погашення здійснюватиметься за рахунок майбутніх репарацій від Росії.

Наприкінці вересня Росія відновила масовані удари по енергетичній інфраструктурі України, що призвело до скорочення видобутку газу, дефіциту електроенергії та зростання імпорту енергоносіїв. Це, своєю чергою, посилює інфляційний тиск і підвищує витрати для промисловості.

Раніше аналітики очікували, що "енергетичне перемир’я" завершиться наприкінці 2025 — на початку 2026 року, однак події розвиваються швидше.

У першій половині 2025 року економіка України продовжила зростання, яке підтримували споживчий попит, розширення військового виробництва та період відносної стабільності в енергетиці. Водночас темпи зростання сповільнилися через вичерпання попередніх драйверів — макростабілізації та відновлення морських експортних маршрутів — а також дефіцит робочої сили і погодні ризики, що затримали збір урожаю.

У результаті, зростання реального ВВП уповільнилося до 0,8% р/р у першій половині 2025 року (проти 2,9% у 2024-му та 5,5% у 2023-му).

Основним ризиком для економіки у найближчій перспективі стане відновлення російських атак на критичну інфраструктуру. Водночас додаткове зовнішнє фінансування дозволить уряду зберегти високий рівень бюджетного стимулу, що частково компенсуватиме негативні наслідки руйнувань.

Dragon Capital очікує, що дефіцит бюджету сектору держуправління у 2025 році сягне $50 млрд і залишатиметься на подібному рівні у 2026-му (попередній прогноз — $44 млрд). Тимчасовим драйвером зростання наприкінці 2025 року стане сільське господарство, де очікується прискорення збору врожаю.

З урахуванням цих факторів прогноз зростання ВВП на 2025 рік знижено до 1,7% р/р (–0,3 в.п.), а на 2026 рік — до 1,0% р/р (–0,5 в.п.). Проте ризики подальшого погіршення оцінки залишаються високими через невизначеність щодо масштабів потенційних руйнувань.

Водночас аналітики зберігають альтернативний сценарій: у разі досягнення стійкого перемир’я на початку 2026 року економіка може зрости на 5% р/р завдяки активізації споживання, поверненню інвестицій та частковому відновленню трудових ресурсів. За підрахунками Dragon Capital, позитивний ефект від цих факторів переважить зниження оборонних видатків бюджету.

Після півторарічного прискорення інфляція в Україні поступово сповільнюється. У вересні 2025 року річний показник знизився до 11,9%, тоді як у травні він становив 15,9%. Це стало наслідком послаблення фундаментального тиску, покращення пропозиції овочів після слабкого врожаю 2024 року та стабілізації тарифів на електроенергію.

На уповільнення інфляції також вплинули жорсткіша монетарна політика НБУ, стабільність валютного ринку та завершення ефектів минулорічного зростання енерговитрат бізнесу. Водночас швидке підвищення зарплат у приватному секторі на тлі дефіциту кадрів продовжує стимулювати зростання виробничих витрат.

У Dragon Capital очікують, що інфляційний тиск знову посилиться в найближчі місяці через зростання енергетичних витрат бізнесу та збільшення бюджетних видатків, але у 2026 році він знову послабне. Серед чинників — стабілізація ринку праці, уповільнення зростання зарплат і висока база порівняння в ціновій динаміці сирих продуктів.

Прогноз передбачає, що інфляція сповільниться до 9,3% у 2025 році та до 6,0% у 2026 році (на 0,7 в.п. вище, ніж у попередньому прогнозі).

На тлі підвищених ризиків як із боку пропозиції, так і попиту, рішення НБУ утримати облікову ставку на рівні 15,5% до січня 2026 року аналітики вважають обґрунтованим. Зниження ставки можливе на початку 2026 року, проте у разі посилення інфляційного тиску Нацбанк може відкласти пом’якшення політики.

Однією з несподіваних тенденцій 2025 року стало різке розширення дефіциту зовнішньої торгівлі, який за дев’ять місяців зріс до $35 млрд (+$12 млрд р/р). Головна причина — збільшення імпорту на $11 млрд, до $63 млрд, тоді як експорт скоротився до $28 млрд.

Зростання імпорту зумовлене потребами воюючої економіки — зброя, товари подвійного призначення, енергоресурси, енергетичне обладнання та інші інвестиційні товари. Імпорт цієї категорії зріс на $6 млрд р/р, досягнувши $30 млрд (половина всього імпорту). Водночас імпорт споживчих товарів зріс на $5 млрд, зокрема через активні індивідуальні відправлення (+$3 млрд) та передчасне ввезення автомобілів перед скасуванням податкових пільг на електромобілі з 1 січня 2026 року.

Експорт залишався орієнтованим на сільськогосподарську продукцію, постачання якої скоротилися на 11% р/р через затримки збору врожаю та кібератаку на "Укрзалізницю".

Попри рекордний дефіцит, платіжний баланс виглядав стійко завдяки скороченню відтоку приватного капіталу (до $1,5 млрд проти $8,8 млрд рік тому) та збільшенню міжнародної допомоги — $29 млрд за дев’ять місяців 2025 року.

На кінець вересня резерви НБУ становили $46,5 млрд, що істотно перевищує довоєнний рівень ($31 млрд). За прогнозом Dragon Capital, до кінця 2025 року резерви зростуть до рекордних $54 млрд, а до кінця 2026 року — до $50 млрд (раніше очікувалося $42 млрд).