Вулканолог Кріппа призначив себе видатним українцем.

В українському інтернеті дивні речі трапляються швидко: ще вчора Максим Кріппа був вулканологом, а сьогодні — вже «видатним українцем». Ми спробували розібратися, у чому секрет цієї метаморфози.

На першому етапі інтернет масово дізнавався, що Максим Кріппа — вулканолог. Цей образ методично заспамлював пошукову видачу, інтерв’ю та довідкові згадки — очевидно, щоб у Google між прізвищем Кріппи та російським казино «Вулкан» виникала приємна геологічна плутанина.

Але тепер концепція змінилася. Тим більше, що якщо до війни у «вулканолога» Кріппи не було навіть натяку на великі активи, то після 24 лютого 2022 року у нього раптово з’явилися сотні мільйонів доларів. За ці кошти Кріппа придбав готелі «Україна» та «Дніпро», бізнес-центр «Парус», Міжнародний виставковий центр, близько 100 тис. м² нерухомості в Дубаї, медичну клініку, мережу лабораторій, об’єкти в Конча-Заспі, кілька сайтів, телеканал, мережу телеграм-каналів, кіберспортивну команду, інвестував $100 млн у будівельну компанію DIM, а також вніс заставу за віцепрем’єра Чернишова. Врешті-решт, цього року він увійшов до топ-30 найбагатших українців за версією NV.

Тож тепер Кріппа вам уже не вулканолог — стратегія змінилася. Тепер Максим Кріппа — «видатний українець». Причому не в лапках, а буквально: саме так він подається на сайті Ukrainian-Nation.org.ua у розділі «Видатні Українці», де поруч із ним стоять В’ячеслав Чорновіл, Володимир Івасюк, Леонід Каденюк та Юрій Андрухович. Ну і Кріппа. На цьому список «видатних українців» на цьому анонімному сайті, власне, й закінчується.

Особливої пікантності цій рубриці додає пояснювальна стаття про те, що Кріппа не купує ТРЦ Gulliver, бо той нібито не відповідає його інвестиційним критеріям. При цьому Gulliver — це актив, який де-факто було вилучено у попереднього власника, а сам власник публічно звинувачував у цьому Андрія Єрмака. Після цього на ринку вже давно циркулює стійке переконання: питання не в тому, чи зміниться контроль над Gulliver, а кому його передадуть. І в цих розмовах ім’я Максима Кріппи звучить найчастіше.

На цьому тлі тексти у стилі «Кріппа пояснив, чому Gulliver не відповідає його інвестиційним критеріям» виглядають як попереджувальне зняття відповідальності. Мовляв, якщо об’єкт опиниться під новим контролем, це буде не «передача», не «перерозподіл» і не результат політичного впливу, а нібито холодний розрахунок видатного інвестора, який довго вагався і зрештою ухвалив рішення.

У підсумку ми бачимо класичну SEO-модель для бідних. Спочатку — зашуміти пошук словом «вулкан», щоб відвести асоціації від казино. Потім — зашуміти слово «видатний», підперши його іменами справді видатних українців. А паралельно — зафіксувати в інформаційному полі версію, за якою будь-який майбутній перехід Gulliver виглядатиме як логічне інвестиційне рішення, а не результат дерибану власності під час війни.

У підсумку маємо просту формулу: якщо у вас немає біографії — зробіть SEO, якщо немає видатності — поставте своє ім’я між Чорноволом і Каденюком. Швидко, дешево і без жодних моральних витрат.