300 мільйонів, які банки не беруть. Що відбувається із заставою Вадима Столара

11 вересня народний депутат і забудовник Вадим Столар, який до цього перебував за кордоном, особисто з’явився до Вищого антикорупційного суду. За три тижні до цього НАБУ і САП заочно повідомили йому про підозру у справі «Феміда» — одному з епізодів розслідування діяльності організованої групи, яку правоохоронці пов’язують із рейдерськими захопленнями підприємств, операціями з нерухомістю та легалізацією коштів.

За версією НАБУ, учасники групи використовували підроблені судові рішення та документи, втручання в державні реєстри і зв’язки у правоохоронних та судових органах для заволодіння чужими активами. Керівниками організації слідство вважає чинного та колишнього народних депутатів.

Восени 2025 року, стверджує НАБУ, учасники групи захопили два підприємства. Однією з цілей був контроль над нерухомістю в центрі Києва вартістю понад 500 млн грн. Навесні 2026 року учасники організації, за версією НАБУ, намагалися заволодіти ще кількома об’єктами нерухомості у Києві загальною вартістю понад 207 млн грн.

Столару інкримінують причетність до створення цієї організації, захоплення двох підприємств та підготовки операції з київською нерухомістю. Він провину заперечує.

Серед інших фігурантів розслідування — колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра. 25 серпня ВАКС відправив її до СІЗО з можливістю внесення 20 млн грн застави. Заставу не внесли, і вона залишається під вартою.

Столару суд 11 вересня визначив 300 млн грн застави без попереднього взяття під варту. Депутат не став оскаржувати її розмір. ZN.UA з посиланням на свої джерела повідомляло, що необхідну суму він підготував заздалегідь.

Гроші на рахунок ВАКС, однак, не надійшли.

17 вересня суд підтвердив, що Столар не вніс заставу у передбачений законом п’ятиденний строк. Наступного дня депутат заявив, що причиною стали українські банки, які відмовляються переказувати його власні кошти та кошти членів його родини на казначейський рахунок суду.

Столар назвав такі дії безпідставними та незаконними і повідомив, що його адвокати звернулися зі скаргами до Національного банку.

Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк описала проблему інакше. За її словами, Столар не може обміняти іноземну валюту на гривню, оскільки банки призупинили операції до з’ясування походження коштів.

Документів, які дозволяли б підтвердити цю версію, у відкритому доступі немає. Невідомо також, які саме банки відмовили Столару, які операції він намагався провести і з яких активів мали бути сформовані 300 млн грн.

За останньою річною декларацією Столара, поданою у березні 2026 року, вартість задекларованих ним фінансових активів значно перевищує суму застави.

На кінець 2025 року депутат декларував 80 млн грн готівкою та близько €790 тис. на рахунку в Migom Bank у Домініці. Ще €6,145 млн та 61,35 млн грн були зазначені як кошти, позичені Інні Майструк. Гонконзькій Forest Day Limited Столар, згідно з декларацією, надав $6,329 млн та €1,096 млн, а компанії Enso Investment в ОАЕ — $1,482 млн та 2,63 млн дирхамів.

Ці активи не обов’язково є коштами, доступними для негайного платежу. Позики третім особам спочатку мають бути повернуті, а кошти за кордоном — переказані та, за необхідності, конвертовані у гривню.

Як чинний народний депутат Столар належить до політично значущих осіб — PEP, операції яких підлягають посиленому фінансовому моніторингу. Українські банки повинні встановлювати джерело статків та коштів таких клієнтів і застосовувати ризик-орієнтований підхід до їхніх операцій.

Національний банк окремо звертав увагу фінустанов на те, що декларація PEP підтверджує наявність задекларованого майна, але сама по собі не є достатнім підтвердженням походження конкретних коштів.

Якщо повідомлення Василевської-Смаглюк про спробу конвертувати валюту відповідає дійсності, операція могла зупинитися ще до переказу застави на рахунок ВАКС. Встановити це без банківських документів або пояснень самого Столара неможливо.

Окремий епізод розслідування стосується іншої застави, яку вже вдалося сплатити.

За версією НАБУ, учасники організації легалізували 150 млн грн готівки, провівши їх через рахунки компаній, після чого кошти використали для внесення застави за іншого фігуранта справи «Мідас». У цьому епізоді підозри отримали, серед інших, керівники Sense Bank.

Немає підтверджень, що це розслідування вплинуло на рішення банків щодо Столара. Операція на 300 млн грн за участю PEP, який одночасно є підозрюваним у кримінальному провадженні, у будь-якому разі підлягає процедурам фінансового моніторингу.

Невнесення застави протягом п’яти днів не означає автоматичного взяття Столара під варту. Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє внести її пізніше, доки суд не змінив запобіжний захід. Після спливу строку сторона обвинувачення може просити про застосування іншого запобіжного заходу, однак НАБУ і САП публічно не повідомляли, чи мають намір це робити. Сам Столар стверджує, що повідомив слідство про проблеми з проведенням платежу.

Національний банк публічно ситуацію із заставою Столара не коментував. Банки також не розкривають інформацію про можливі операції депутата. Сам Столар після повернення в Україну обмежується короткими повідомленнями у Facebook. Він не назвав банки, які відмовилися проводити операції, не повідомив, з яких активів планував сформувати заставу і які причини відмови отримав.