Недавній візит глави КНР до Москви став підтвердженням, що Пекін підтримує "путінську військову машину", - ЗМІ

Думки у виданні The Hill викладачки Джорджтаунського університету та Університету Джорджа Вашингтона, керівниці чорноморської програми Інституту Близького Сходу у Вашингтоні, Юлії Сабіни-Джойї.

Президент Франції Еммануель Макрон бере Урсулу фон дер Ляйєн із собою в поїздку до Китаю наступного тижня. Фон дер Ляйєн - президентка Єврокомісії й вона досі є однією з найстійкіших прихильників України в ЄС. Вони обидвоє мають прибути до Пекіна 4 квітня. Хоча про візит Макрона було оголошено певний час тому, недавнє рішення фон дер Ляйєн приєднатися надає поїздці загальноєвропейського духу схвалення. Але навіщо?

Для американців недавній візит глави КНР Сі Цзіньпіна до Москви став ще одним підтвердженням, що Пекін підтримує "путінську військову машину", як назвала її фон дер Ляйєн. У Європі думки розділилися. Зокрема, у Східній Європі зростає занепокоєння щодо Західної Європи.

Макрон, який одного разу сказав, що стурбований можливим приниженням Путіна – тривожний сигнал. Центральна та Східна Європа хочуть зниження ризиків і, мабуть, можливого роз'єднання ЄС із Китаєм. Вони не хочуть мати нічого спільного з мирними угодами щодо України, укладеними за посередництва Пекіна.

Але Китай - важливий для ЄС. У 2021 році Китай перевершив США як головний торговий партнер Євросоюзу. Після візиту міністра закордонних справ Китаю до Парижа в середині лютого офіційний представник французького уряду заявив, що Франція і Китай "мають ту саму мету - сприяти миру" в Україні. І це при тому, що Вашингтон робить все можливе, щоб завадити Китаю постачати зброю в Росію. Пекін вже допомагає Москві запчастинами, обладнанням подвійного призначення і економічною допомогою.

ЄС має приєднатися до США та підштовхнути Китай до того, щоб він повністю підтримував Україну. Обнадіює той факт, що прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес, чия країна цього літа візьме на себе головування в ЄС, проведе цю лінію разом із Сі в Пекіні цього тижня. Але Євросоюз має зробити більше.

ЄС має важелі впливу на Китай. У 2022 році Пекін експортував до Євросоюзу товарів на суму понад $560 млрд, що зробило Європу найбільшим імпортером товарів КНР на єдиному ринку.

Китай відправляє в ЄС техніку та телекомунікаційне обладнання, а також імпортує автомобілі та іншу техніку. Пекін також любить товари для портів та критично важливої інфраструктури з Європи.

Однією з основних причин, чому Китай не продовжив своє безмежне партнерство з Росією, є побоювання того, як санкції можуть вплинути на його доступ до європейського ринку.

Якщо схоже, що Вашингтон був єдиним, хто забив на сполох через роль КНР у війні в Україні, то на це може бути кілька причин. Китай та його лобі старанно працювали. У 2019 році зовнішньополітична служба ЄС повідомила, що вулицями Брюсселя блукають китайські впливові особи та шпигуни. Євросоюз переглянув свої відносини з Китаєм після того, як Пекін атакував європейські медичні установи за умов пандемії.

Чому Китай досі залишається партнером ЄС? У грудні 2020 року, через кілька місяців після того, як Європейська комісія заявила про китайські кібератаки, Брюссель оголосив про укладання великої інвестиційної угоди з Пекіном. Угода стала кульмінацією семи років переговорів, які просувала тодішній канцлер Німеччини Ангела Меркель. Викликає розчарування, що канцлер Олаф Шольц, поборник німецького стримування, наприкінці минулої осені прилетів в Пекін літаком, набитим німецькими керівниками компаній.

Можливо, Макрон просто хоче шмат китайського пирога. Будапешт та Афіни – проблеми. Але зміцнитися мають Берлін і Париж. Реалізм зовнішньої політики щодо України Макрона - нереалістичний. За його словами, Китай та Європа мають об'єднатися, щоб покласти край війні в Україні. Справді?

Країни Центральної та Східної Європи роками попереджали про реваншистські амбіції Росії. Вони також скептично ставляться до Китаю. Литва лідирує - вона дозволила Тайваню відкрити торгове представництво у Вільнюсі, заробивши в результаті цього місце у санкційному списку Китаю. Наслідуючи приклад Литви, дві інші країни Балтії вийшли з формату "Китай-Східна Європа 16+1". "Продемократична зараза" поширюється. Минулими вихідними за підтримки нового президента Петра Павла делегація зі 150 чеських бізнес-лідерів вирушила до Тайбею.

Об'єднана Європа потребуватиме комплексної стратегії щодо Китаю. Це необхідно для безпеки Європи у довгостроковій перспективі. Нині це життєво необхідне для перемоги України. Не хитайтесь, фрау фон дер Ляйєн. Жодних мирних ігор, місьє Макрон.

Переклад Gazeta.ua