Як справа Pin-Up може поставити під сумнів антиросійські заходи Києва

Поки Володимир Зеленський на міжнародних майданчиках переконує союзників синхронізувати санкції проти Росії, в українських судах тривають процеси, здатні поставити під сумнів саму ідею антиросійських заходів. Один із таких випадків — справа російського онлайн-казино Pin-Up, розслідування якої тривало два роки та стало символом боротьби з тіньовим бізнесом, пов’язаним із державою-агресором.

Коли здавалося, що Pin-Up остаточно переможений — топменеджери за ґратами, чиновники, які допомагали компанії, арештовані, всі активи вилучені, — виявилося, що керівники компанії вийшли під заставу, через суди фірма повернула собі майже все майно і тепер намагається оскаржити запроваджені проти неї санкції.

Що потрібно знати про справу Pin-Up

Pin-Up — російське онлайн-казино, фактичним власником якого українське слідство вважає громадянина РФ Дмитра Пуніна. В Україні компанія працювала через прокладку — ТОВ «Укр Гейм Технолоджі». ДБР вело розслідування проти Pin-Up майже два роки. Серед ключових обвинувачень — створення організованої злочинної групи, фінансування Росії, підкуп суддів і чиновників, передача персональних даних військовослужбовців ЗСУ противнику, а також підготовка замаху на українського журналіста, в організації якого звинувачується особисто Пунін та його українські топменеджери.

У травні 2025 року указом Зеленського проти компанії та пов’язаних із нею осіб були запроваджені санкції РНБО. Арештовано грошові кошти на суму 2,6 млрд грн, а також численні активи, які передані в управління АРМА з подальшою передачею до бюджету.

Судовий поворот

Коли здавалося, що історія Pin-Up завершена — топменеджери компанії та чиновники, які їм сприяли, очікують у СІЗО суду, активи арештовані, а до бюджету спрямовано 2,6 млрд грн, — у липні 2025 року несподіване рішення ухвалює Печерський суд Києва.

18 липня суд затвердив угоду, за якою топменеджерів було звільнено, а компанії повернули всі арештовані активи, окрім грошових коштів. Правоохоронні органи подали це як значну перемогу, пояснивши, що держава отримала 2,6 млрд грн. Однак суть обвинувачень спершу стосувалася не лише фінансів, але й прямої роботи на державу-агресора, підкупу суддів і чиновників та організації замаху на журналіста. У такому контексті рішення виглядає як фактичне пом’якшення наслідків для фігурантів до рівня великого штрафу.

Але навіть отримання цього штрафу під великим питанням. «Укр Гейм Технолоджі» подала позов до Верховного Суду, вимагаючи скасування президентського указу про санкції. Розгляд цієї справи призначено на 16 жовтня 2025 року. У разі, якщо позов буде задоволений, державі доведеться повернути компанії арештовані 2,6 млрд грн.

Контраст риторики та реальності

Ці судові процеси розгортаються на тлі активних закликів президента Володимира Зеленського до світових партнерів синхронізувати та посилювати санкційний тиск на Росію. На міжнародних майданчиках Київ наполягає на жорстких заходах проти будь-якого бізнесу, пов’язаного з РФ, підкреслюючи, що санкції мають бути невідворотними.

Але всередині країни, паралельно з цією риторикою, тривають процеси, які можуть не лише звести нанівець результати одного з найгучніших антиросійських розслідувань останніх років, а й поставити під сумнів саму ефективність санкційного механізму. Якщо західні партнери побачать, що в Україні російські компанії, обвинувачені у тяжких кримінальних злочинах, домагаються через суди скасування санкцій і повернення активів, то закономірно постане питання: навіщо запроваджувати подібні заходи в інших країнах, якщо держава, яка перебуває у стані війни, дозволяє їм уникати відповідальності?

Поки президент зайнятий війною та міжнародною дипломатією, у нього за спиною відбуваються дивні речі, здатні дискредитувати ключовий інструмент тиску на державу-агресора. Рішення у справі Pin-Up стануть тестом на те, наскільки заяви про боротьбу з впливом Росії відповідають реальній практиці їх виконання.