«Закон про рибу»: Стало відомо, як правки до законопроєкту вплинуть на доходи громад

Громади недоотримають 3-4 млрд грн, які мали спрямувати на дороги, школи, дитячі садки та укриття. Причиною стали поправки до закону «Про стимулювання економічного розвитку рибного господарства» (№5018-IX), який наприкінці жовтня підписав президент. Про це повідомляє громадська ініціатива «Голка», інформаційним партнером якої виступає «Главком».

Як зазначає ініціатива, перед другим читанням до законопроєкту внесли поправки, які передбачають списання забудовникам боргів перед громадами з пайової участі, навіть якщо ті вже виграли суди. Ці норми не мають стосунку до рибного господарства.

Поправки подали народні депутати Григорій Мамка («Платформа за життя та мир») та Андрій Мотовиловець («Слуга народу»). Їх підтримав аграрний комітет під головуванням Олександра Гайду («Слуга народу»).

Під час голосування у сесійній залі Роман Лозинський («Голос») поставив на підтвердження поправку Мамки №1030, однак вона не набрала необхідної кількості голосів. Водночас аналогічна поправка Мотовиловця №1223, яку комітет врахував редакційно, на підтвердження не ставилася і залишилася в законі.

За оцінкою аналітика Георгія Могильного, частина депутатів могла голосувати, вважаючи, що ці норми вже вилучили. Він наголошує, що закон ухвалили саме тоді, коли громади навчилися стягувати такі борги через суди, а Верховний Суд сформував позитивну судову практику.

«Так, Бучанська окружна прокуратура відсудила для Ірпеня понад 4 млн грн пайової участі із забудовника житлового комплексу. Ще у 2021 році Велика Палата Верховного Суду вирішила, що забудовник має повернути ці гроші громаді, навіть якщо не уклав договору. 2 жовтня 2026 року Верховний суд визначив, як рахувати такі борги, а вже через 11 днів Рада ухвалила «закон про рибу», який ці зобов’язання припиняє», – наголосив аналітик.

Такі поправки, за словами Могильного, порушують Конституцію і статтю 116 регламенту, яка вимагає, щоб поправки відповідали предмету законопроєкту. На невідповідність регламенту звертало увагу й Головне юридичне управління Верховної Ради, а за дотриманням регламенту в залі мав стежити голова Ради Руслан Стефанчук.

«Під приводом браку коштів у місцевих бюджетах парламент повернув корупційну схему, коли генплани розробляють за гроші забудовників. А державні й комунальні структури тепер можуть брати землю під забудову без детальних планів, що відкриває шлях до хаотичної забудови і спільних проєктів із приватними забудовниками. Жоден запобіжник – ані профільний комітет, ані голова Ради – не спрацював. Тому ми внесли цей закон до інструменту «Перезарядити країну тобі під силу» як шкідливий і виборці будуть знати, хто з нардепів і як за нього голосував. Парламент має невідкладно окремим законом скасувати ці норми», – додав Могильний.