НБУ: Російські атаки призвели до гальмування економічної активності та посилення цінового тиску

Посилення російських обстрілів підприємств, складської інфраструктури та блокада портів призвели до гальмування економічної активності та посилення цінового тиску в Україні.

Про це свідчать дані Національного банку України.

За оцінками Нацбанку, сукупний негативний ефект цих подій у третьому-четвертому кварталах 2026 року призведе до того, що реальний валовий внутрішній продукт у 2026 році буде на 1,9 відсоткового пункта нижчим, ніж міг би бути за їх відсутності.

Найвагоміший негативний вплив на рівні 0,7 відсоткового пункта за рік матиме зупинення найбільших металургійних підприємств.

Значна частина втрат припадатиме на вторинні ефекти через скорочення попиту в суміжних галузях.

У той же час втрати від обстрілів торгівлі та складської інфраструктури оцінили у 0,3 відсоткового пункта ВВП.

Сукупні втрати зовнішньоторговельного балансу сягнуть $6,6 млрд:

• блокада портів призведе до втрат агроекспорту на рівні $4,6 млрд;
• зупинення найбільших металургійних підприємств зменшить експорт на близько $1 млрд та збільшить імпорт для покриття внутрішнього дефіциту металів на $0,4 млрд;
• втрати експорту залізної руди становитимуть близько $0,6 млрд.

За даними Нацбанку, наслідки обстрілів додадуть до річної інфляції 0,7 відсоткового пункта. Удари посилили ціновий тиск приблизно на 40% споживчого кошика з урахуванням ваг товарів у індексі споживчих цін.

Майже дві третини інфляційного ефекту припадає на продукти харчування, передусім продукти із обмеженим терміном зберігання.

Серед непродовольчих товарів подорожчання логістики найсильніше позначається на побутовій хімії, засобах гігієни, техніці, товарах для дому та ліках.

У Нацбанку зазначають, що сплеск цін через втрату запасів поступово згасатиме в міру їх відновлення.

Водночас тиск на ціни зберігатиметься через перехід бізнесу до більш децентралізованих і витратних схем складської логістики. Негативні наслідки обстрілів для економіки відчуватимуться й у 2027 році.

Зважаючи на інфляційний тиск, Нацбанк зберігатиме жорсткі монетарні умови для підтримання привабливості заощаджень у гривні та збереження контрольованості курсових очікувань. Головним завданням регулятора залишається сповільнення інфляції до цілі 5%.