Експерт: Україна входить у зимовий період із вищим рівнем інженерного захисту

Україна входить у зимовий період із вищим рівнем інженерного захисту, ніж кілька років тому: другий рівень захисту завершений на 22 енергетичних об'єктах, а ще на понад 100 роботи тривають.

Про це Бізнес Цензору розповів енергетичний експерт Геннадій Рябцев, коментуючи зупинку фінансування капітальних видатків по всій країні.

Проте, за словам Рябцева, абсолютного захисту від прямого влучання ракети не існує – реальна стійкість залежить від комбінації протиповітряної оборони (ППО), резервування мереж і швидкості відновлення після ударів.

При цьому найбільш вразливими Рябцев називає не окремі об'єкти, а так звані bottlenecks, вузькі місця, – елементи, втрату яких не можна швидко компенсувати альтернативним маршрутом чи резервом: великі підстанції, трансформаторне обладнання, інфраструктура, від якої залежать тепло та вода великих міст.

"Ми ризикуємо втратити не сам об'єкт, а функцію, яку він забезпечує", – пояснив Рябцев.

За його словами, пошкодження однієї підстанції може означати, що електроенергія в країні є, а довести її до конкретного міста фізично нема як.

"Тоді держава витрачатиме значно більше коштів уже не на превентивний захист, а на аварійне відновлення, закупівлю дефіцитного обладнання та подолання наслідків – причому в умовах морозів і нових атак", – зазначив Рябцев.

Капітальні видатки – це бюджетні гроші на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт: доріг, лікарень, шкіл, об'єктів енергетики. На відміну від зарплат чи соціальних виплат, це довгострокові вкладення, розтягнуті в часі.

У Міністерстві фінансів зі свого боку заявили, що йдеться про перенесення частини капітальних видатків за осінь на грудень через нестачу міжнародного фінансування.

"Ідеться не про скорочення чи заморожування бюджетних програм, а про перенесення строків фінансування частини капітальних видатків", – пояснили в Мінфіні.

Уточнену консолідовану суму за весь період у Мінфіні обіцяють назвати пізніше – після фіналізації змін до розпису бюджету.

Рябцев наголосив, що відтермінування фінансування – це не просто бухгалтерське перенесення видатків із вересня на грудень, а "перенесення частини ризику з державного бюджету безпосередньо на енергосистему та споживачів".

Водночас навіть якщо гроші з'являться 1 грудня, "їх неможливо миттєво перетворити на готову захисну споруду".

"Потрібні матеріали, люди, техніка, монтаж, бетонні роботи та технологічний час. Тому частина об'єктів може увійти в найбільш небезпечний період опалювального сезону з тим рівнем захисту, який вони мають зараз", – сказав Рябцев.

Нагадаємо, раніше голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що Міністерство фінансів через проблеми з надходженням міжнародного фінансування перенесло на грудень частину капітальних видатків, запланованих на вересень-листопад.

Лише з вересня на кінець року було перенесено 39 млрд грн капітальних видатків. Водночас соціальні виплати та зарплати працівникам бюджетної сфери уряд продовжує фінансувати.