Аналітики: Спроба заборонити купівлю валютних ОВДП за гривню посилює негативні тенденції в економіці

Нові регуляторні ініціативи, зокрема спроба заборонити купівлю валютних ОВДП за гривню, посилюють негативні тенденції — відтік капіталу, зростання тіньового ринку та втрату довіри з боку бізнесу.

Як пишуть Українські новини, про це йдеться в аналітичному матеріалі РБК-Україна "Ручний режим" валютного ринку. Хто штовхає економіку в тінь".

Так, за даними авторів, 2024 рік став критичним для українських компаній, які мають зовнішні зобов’язання. Один із найгучніших прикладів — ситуація з Vodafone Україна, яка фактично оголосила технічний дефолт через неможливість вивести валюту для обслуговування зовнішніх боргів. Компанія, що забезпечує мобільний зв’язок для мільйонів українців, опинилася у ситуації, коли для купівлі валюти потрібно не просто дозвіл НБУ, а майже диво.

"Це була досить велика складність, особливо для Vodafone, який мав розраховуватися. І справді, це негативно впливає і на інвестиційний клімат, і на інвестиційну привабливість. Однозначно, логіка має бути на боці Vodafone, адже нам потрібно більше таких міжнародних компаній, які заходили б в Україну. Це промовиста ситуація, яка ставить на паузу багато інвестиційних проєктів", — вважає генеральний директор Advanter Group Андрій Длігач.

Експерти зазначають, що один з останніх прозорих механізмів, яким користувався бізнес для валютного обміну, — це купівля валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) за гривню. Компанії використовували цей інструмент як своєрідний "квазісвоп": експортери купували валютні ОВДП, а імпортери — викуповували їх, отримуючи валюту.

Керівник економічних реформ Офісу простих рішень та результатів в Україні Ярослав Романчук вважає ініціативу заборони купівлі валютних облігацій (ОВДП) за гривню неадекватною відповіддю на виклики і загрози, які ми маємо.

"Це заважає інвестиціям, ускладнює планування і перетворює валютно-фінансове регулювання на суцільну дискреційну сферу, де потужні фінансові компанії роблять своє, а для малого бізнесу це — надто високі бар’єри. Адекватність можлива тоді, коли інструменти заборгованості, боргові інструменти, зокрема валютні ОВДП чи подібні, мають однаковий статус для всіх гравців на ринку — як внутрішніх, так і зовнішніх. А коли є дискримінація — "цим платимо, цим ні", "цим дозволяємо купити, іншим — ні", — усе це знову про необхідність узгоджень і дозволів. А отже, не про рівні умови доступу до ринку, а про дискрецію", - зазначив він.

Нагадаємо, у 2024 році українці придбали рекордні $30,7 млрд готівкової та безготівкової валюти — на третину більше, ніж роком раніше. Бізнес і населення шукають альтернативи жорстким обмеженням НБУ та НКЦПФР, переводять кошти у кеш і крипту, або ж користуються схемами з ОВДП.

Андрій Длігач вважає, що всі обмеження, які впроваджуються в Україні, в першу чергу б’ють по білому бізнесу, а не по корупційних потоках чи гемблінгу, наприклад.

"Гемблінг знаходить інші схеми, а ті, хто хоче вивести кошти, знаходять для цього інструменти — зокрема через валютну кіберлізацію. Натомість ті, хто працюють у "білій" площині, змушені задля виживання йти в тінь. Це справді так — ми робили відповідне моделювання", — пояснює він.