Від 5 тисяч до 5,6 мільярда. Історія успіху будівельної компанії «Кальміус»

Як компанія, що починала з монтажу саун, отримала державні підряди на мільярди гривень і чому її успіхи збіглися з кар'єрним зростанням Івана Федорова.

У березні 2025 року Данило Сандирєв зареєстрував ТОВ «Будівельна компанія Кальміус» зі статутним капіталом 5 тисяч гривень. Уже за два тижні молода компанія почала отримувати державні замовлення. За наступні півтора року загальна вартість укладених нею державних контрактів, за даними журналістських розслідувань, сягнула 5,6 млрд грн — у 1,12 мільйона разів більше за початковий статутний капітал.

До виходу на ринок державних інфраструктурних проєктів Сандирєв займався будівництвом саун, басейнів і димоходів. Сам підприємець наголошує, що йшлося не просто про монтаж обладнання, а про складні інженерні об'єкти, які він здавав замовникам під ключ.

Головним активом нового бізнесу виявилися не гроші й не будівельна техніка, а ділові зв'язки. За словами Сандирєва, за роки роботи він сформував мережу з понад 200 субпідрядних організацій, здатних виконувати будівельні роботи різної складності.

Власний парк техніки «Кальміус» вирішив не створювати. Компанія орендує необхідне обладнання, пояснюючи таку стратегію економічною ефективністю та ризиками зберігання техніки у прифронтовому Запоріжжі.

Кадрова політика виявилася не менш динамічною. У перших тендерних документах компанії фігурували лише п'ятеро працівників. Середня чисельність персоналу за 2025 рік становила 37 осіб, за перше півріччя 2026-го — 115. Сьогодні, за твердженням директора у відповіді на запит редакції, у компанії офіційно працюють уже близько 680 осіб. Утім, документального підтвердження цієї цифри він не надав. Згідно з останньою доступною фінансовою звітністю, середня чисельність працівників компанії за перше півріччя 2026 року становила 115 осіб — майже вшестеро менше за заявлену нинішню кількість персоналу.

Фінансові показники також відображають масштаб перетворення бізнесу. За підсумками першого півріччя 2026 року компанія отримала 256 млн грн доходу, зафіксувала 68,9 млн грн чистого збитку та накопичила зобов'язання на 828,3 млн грн. Власний капітал становив мінус 32,2 млн грн.

Фінансувати багатомільярдні контракти, за поясненням Сандирєва, допомагають обігові кошти компанії, ресурси субпідрядників та аванси державних замовників. Сам розмір статутного капіталу підприємець не вважає показником фінансових можливостей бізнесу.

Успіх «Кальміуса» не обмежився Запорізькою областю. Прикметно, що розширення географії бізнесу збіглося з кар'єрним зростанням Івана Федорова. Коли той очолив Запорізьку обласну адміністрацію, ключовим замовником молодої компанії стало підпорядковане обласній владі підприємство «Місцеві дороги Запорізької області», яким керує колишня радниця Федорова Вікторія Репашевська.

У вересні 2026 року Федоров отримав підвищення, очоливши Державне агентство відновлення. Невдовзі на новий рівень вийшов і «Кальміус»: компанія отримала від регіональних служб відновлення контракти ще на 2,1 млрд грн, зокрема в Дніпропетровській області.

Водночас «Кальміус» зберіг свої позиції й у Запоріжжі. Уже в листопаді компанія отримала ще два підряди вартістю 655 млн і 173 млн грн.

Сам Сандирєв підтверджує, що зустрічався з Федоровим під час інспекцій будівельних об'єктів, але заперечує наявність особистих стосунків із ним. З Миколою Бєлим, якого журналісти також пов'язували з діяльністю «Кальміуса», підприємець, за власними словами, знайомий лише поверхово.

Секрет конкурентоспроможності Сандирєв формулює просто: професійна команда, ефективний менеджмент, координація підрядників та орієнтація на результат.

Історія «Кальміуса» показує, що для отримання державних підрядів на 5,6 млрд грн не обов’язково мати ані значний власний капітал, ані багаторічний досвід інфраструктурного будівництва, ані власну техніку. Натомість компанії напрочуд щастило із замовниками: спочатку в Запорізькій області, а після кар’єрного зростання Івана Федорова — і за її межами. Чи є це лише збігом обставин, мають пояснити посадовці, які ухвалювали рішення про виділення бюджетних мільярдів.

Редакція також надіслала запити міністру з питань відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколі Калашнику та голові Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Івану Федорову. Очікуємо на відповіді, щоб продовжити знайомити читачів із секретами успішного освоєння бюджетних коштів.