KSE Institute представив дослідження, яке показує, як Україна змінила характер сучасної війни завдяки розвитку власних безпілотних систем, і як цей досвід може посилити військові можливості США та сприяти міжнародній співпраці.
Наразі близько 80–85% усіх уражень на фронті здійснюються дронами. При цьому собівартість одного удару безпілотником у кілька разів нижча, ніж використання артилерійських снарядів або ракет, а цикл розробки й випробувань нових систем скоротився до кількох тижнів. Така гнучкість робить українську модель однією з найефективніших у світі. Потенціал українських виробників оцінюють приблизно у 10 мільйонів дронів на рік. Безпілотні системи перестали бути допоміжним засобом і стали ключовим елементом сучасних бойових дій.
Ключові технологічні напрямки, що забезпечили прорив у розвитку дронів:
Основні типи безпілотних систем, виділені у дослідженні:
Кожен тип безпілотника перетворився на модульну платформу, яку можна швидко адаптувати під різні завдання. Наприклад, українські безекіпажні катери (БЕК) здатні не тільки вражати морські цілі, а й атакувати наземні та повітряні об’єкти; вони можуть транспортувати ударні дрони або нести ракети типу "повітря-повітря", що значно розширює спектр застосування.
Звіт окремо аналізує перспективи співробітництва між Україною та США. Україна вже не лише отримує допомогу, а й виступає інноватором, здатним масштабувати перевірені у боях рішення. Спільне виробництво дронів може поєднати українські розробки та бойовий досвід із американською промисловою базою, логістикою та фінансуванням, створивши взаємовигідне партнерство.
Такий підхід дозволив би Україні отримати прогнозоване фінансування, глибшу економічну інтеграцію із Заходом та безпечні виробничі ланцюги, а країни НАТО — рішення, здатні конкурувати з російськими та китайськими моделями.