Financial Times: росія зуміла обійти міжнародні санкції та відключення від системи SWIFT

Росія зуміла обійти міжнародні санкції та відключення від системи SWIFT, провівши транзакції на $7 млрд через провідні західні та азійські банки.

Про це йдеться у розслідуванні Financial Times.

За даними видання, значну частину коштів спрямували на закупівлю товарів подвійного призначення для військових та спецслужб Російської Федерації.

Схему організувала російська криптокомпанія A7, яку контролюють молдовський олігарх-утікач Ілан Шор (51%) та банк російського оборонно-промислового комплексу (ОПК) "Промсвязьбанк" (49%).

Підприємство випускає стейблкоїн A7A5 (криптовалюта), що має в Росії офіційний статус цифрового активу.

Щоб отримати прямий доступ до мережі SWIFT та традиційного банкінгу, організатори створили мережу із сотень фіктивних компаній у різних юрисдикціях:

Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) – 61 фірма;

• Гонконг – 87 фірм;
• Киргизстан –16 фірм;
• Індонезія –14 фірм.

Із них щонайменше 100 фірм безпосередньо здійснювали оплату. Для маскування платежів посередники масово підробляли рахунки та використовували тисячі печаток сторонніх юридичних осіб, а під час закупівлі товарів підміняли митні коди підсанкційного обладнання.

Через підставні структури Росія оплачувала необхідне для військових потреб технічне забезпечення:

• металообробні верстати з числовим програмним керуванням (ЧПК) вартістю 1,77 млн євро придбали для компанії "Інтерконсул", яку курує російське Головне розвідувальне управління (ГРУ);
• партію з 500 приладів нічного бачення вартістю 3,6 млн юанів (близько $510 тис.);
• найбільшим платником виступила державна "Торгова компанія Киргизької Республіки", створена Міністерством економіки країни наприкінці 2024 року та ліквідована в лютому 2026 року, через яку провели $2,5 млрд.

Загалом через банківські системи кошти проходили через рахунки у таких установах:

• First Abu Dhabi Bank – понад $1,8 млрд;
• гонконгські філії британського Standard Chartered – $1,1 млрд;
• сингапурський DBS – $273 млн;
• американський Citigroup – $74 млн;
• німецький Deutsche Bank – близько $18 млн;
• JPMorgan Chase – також задіювали для переказу коштів.

Головним каналом розподілу фінансів усередині Європейського Союзу була компанія в Угорщині.

Згодом банки почали блокувати підозрілі рахунки через виявлення підробленої документації, а Велика Британія наклала санкції на A7 ще в травні 2025 року.

Проте масштаби витоку вказують, що реальний обсяг операцій може бути значно більшим. В архівах зафіксовано дані про ще 17,5 тис. неідентифікованих платежів і випуск векселів на понад $20 млрд. Джерело: https://censor.net/ua/n4024700