Тепло, парк і забудова: хто стоїть за конфліктом на Теремках

У Києві вже третій місяць триває конфлікт навколо будівництва резервної теплотраси на Теремках. 21 вересня він перейшов у силову фазу: зелену зону оточили десятки поліцейських, будівельники почали встановлювати паркан, а між противниками робіт, «Муніципальною охороною» та мешканцями, які підтримують будівництво, сталися сутички. На оприлюднених відео співробітники «Муніципальної охорони» силоміць відтягують протестувальниць від місця робіт, зокрема тягнуть жінок по землі. Одна з учасниць протесту заявила про травмування руки. Поліція проводить перевірку.

Офіційно теплотраса не має стосунку до забудови. КМДА пояснює її необхідністю резервного теплопостачання Теремків-1 і Теремків-2 у разі пошкодження основного джерела тепла.

Однак із документами, на підставі яких роботи розпочали 24 липня, все складніше. На той момент Комплексний план стійкості Києва ще не був схвалений РНБО. Урядові правила дозволяли будувати такі об’єкти і за іншою процедурою, але вона також передбачала окремі погодження проєкту та використання конкретної земельної ділянки. Активісти стверджують, що на свої запити документів, які підтверджували б проходження цієї процедури саме для теплотраси на Теремках, не отримали.

Є й інше питання: чому теплотрасу вирішили прокласти саме через зелену зону і чи розрахована вона виключно на резервне теплопостачання існуючих будинків — чи до неї зможуть підключити майбутню забудову.

У серпні це питання винесли на окрему публічну дискусію за участю депутатки Київради Вікторії Пташник, архітекторів, інженерів та представників громади. Підозри виникли не на порожньому місці. Поруч із місцем прокладання теплотраси розташована Respublika, а вздовж проспектів Глушкова та Заболотного існують інші реалізовані та заплановані житлові проєкти.

Спочатку частина активістів пов’язувала теплотрасу саме з Respublika. Її девелопер KAN Development це публічно заперечив. Компанія заявила, що не є ані замовником, ані проєктувальником, ані підрядником теплотраси, не брала участі у виборі маршруту, а сам ЖК Respublika підключення до неї не потребує. Документів, які б спростовували цю заяву, нам знайти не вдалося.

Однак Respublika — не єдина забудова в цій частині Теремків. За кількасот метрів від нинішнього конфлікту розташована значно менш помітна ділянка — 5,69 га землі Національної академії наук на проспекті Академіка Глушкова, 65. Саме там приватна компанія «Юг-Проект» протягом кількох років намагається реалізувати великий житловий проєкт.

«Юг-Проект» отримав право забудови території за інвестиційним договором з Інститутом зоології НАН України. Початкові містобудівні умови обмежували висоту забудови 44,9 метра. Забудовник оскаржив ці обмеження у суді. Проєкт передбачає п’ять житлових будинків, а в матеріалах судового спору йдеться про забудову висотою від 25 до 31 поверху.

За «Юг-Проектом» стоїть родина забудовників Копистир, чиї компанії вже неодноразово з’являлися в історіях із забудовою земель Національної академії наук. «КСМ-Груп» була генпідрядником проєкту на майже шести гектарах Інституту електрозварювання ім. Патона, а «КСМ-Девелопмент» отримала інвестиційний договір із Національним ботанічним садом ім. Гришка. Після скандалу у 2025 році президія НАН рекомендувала Ботсаду розірвати цю угоду. Тепер ще одна компанія Копистир — «Юг-Проект» — намагається забудувати 5,69 га землі Інституту зоології ім. Шмальгаузена на Теремках.

Формальним власником «Юг-Проекту» є Микола Копистира. Компанія входить до орбіти девелоперської групи KSM. Сергій Копистира, якого слідство в іншій справі називає фактичним контролером пов’язаних із KSM компаній, є підозрюваним у справі НАБУ і САП, одним із фігурантів якої став колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов.

Це інша земельна ділянка та інше кримінальне провадження, тому переносити обвинувачення з тієї справи на Теремки немає підстав. Однак є деталь, яка робить її важливою для розуміння історії Глушкова, 65.

За версією НАБУ і САП, у справі Чернишова структури, пов’язані з Копистирою, мали отримати державну землю під житлове будівництво. Приватний забудовник будував житло, а державна сторона мала отримати частину майбутньої нерухомості. Слідство вважає, що через заниження вартості землі держава могла недоотримати нерухомості на понад мільярд гривень. Реалізувати проєкт завадив арешт ділянки.

На Глушкова, 65 використано схожий принцип: земля державної Академії наук передається приватному забудовнику для будівництва, а Інститут зоології натомість має отримати частину майбутніх квартир. Схожість сама по собі не свідчить про порушення. Але вона пояснює, чому суперечка навколо дерев поступово перетворилася на питання про майбутню забудову цієї частини Теремків.

Тим часом КМДА наполягає, що зупинка робіт може залишити частину Теремків без резервного теплопостачання вже цієї зими. Після протестів місто змінило технологію робіт. Петро Пантелеєв стверджує, що тепер замість запланованого раніше видалення до 200 дерев доведеться прибрати лише 5–10, а близько 160 — зберегти.

Але дерева — лише видима частина конфлікту. Головне питання залишається без відповіді: чому для теплотраси обрали саме цей маршрут — через зелену зону, поруч із ділянками, на які вже претендують забудовники. Чому співробітники «Муніципальної охорони», створеної для охорони комунального майна, силоміць розганяють протестувальників. І, нарешті, чому в цій історії з обох боків з’являються фігуранти кримінальних справ. З боку міської влади — Петро Пантелеєв, з боку забудовників — Сергій Копистира. Причому Копистира фігурує одразу у двох справах НАБУ: у справі про спробу підкупу тодішнього міністра Олександра Кубракова його застава становить 60 млн грн, а у справі ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова — ще 16 млн грн.