Мінфін: Вимушені високі військові витрати формують значний дефіцит держбюджету України

Україна вимушена зберігати військові витрати на високому рівні через агресію росії, що формує значний дефіцит державного бюджету, заявив міністр фінансів Сергій Марченко на зустрічі міністрів фінансів та голів центробанків країн-членів G7, керівництва МВФ і Світового банку, Єврокомісії та ОЕСР та закликав до системного та довгострокового рішення, яким могло би стати часткове фінансування української армії з боку партнерів у рамках її інтеграції в європейську систему безпеки.

"Це стратегія, яка може вирішити одразу дві проблеми: підвищити безпеку в Європі та дозволити Україні підтримати макрофінансову стабільність", – цитує його слова з зустрічі у канадському м.Банфа пресслужба Мінфіна у четвер.

Зазначається, що серед ключових тем до обговорення була фінансова підтримка України в 2026 році, зокрема, забезпечення української армії.

Він нагадав, що у 2021 році дефіцит держбюджету становив 3,8% ВВП. Після початку повномасштабної війни економіка скоротилася майже на 30%, а дефіцит зріс до 20% ВВП через різке збільшення військових видатків – з 5% до 30% ВВП.

За словами міністра, без урахування воєнних витрат та факторів воєнного часу, дефіцит бюджету має потенціал до поступового зниження: з 6,8% ВВП у 2022 році до 4,2% у 2023 році, 0,6% у 2024 році та 0,2% у 2025 році, але відновлення економіки можливе лише через посилення обороноздатності України.

"Витрати на утримання українських збройних сил для гарантування безпеки Європи становлять невелику частку ВВП ЄС. Вона може бути розподілена між країнами, які готові доєднатися до ініціативи, і врахована при розрахунку оборонних витрат відповідно до зобов'язань перед НАТО", – зауважив Марченко.

Він додав, що враховуючи воєнні ризики, Європа вже шукає шляхи зміцнення оборони, зокрема через збільшення чисельності армій, але розбудова подібного потенціалу потребуватиме років і значних ресурсів. тоді як інтеграція українського військового потенціалу – практичне рішення.