Financial Times: Війна погано впливає на більшість вугільних підприємств рф, якщо не на всі

Вугільна промисловість росії стала однією з головних економічних жертв повномасштабної війни володимира путіна в Україні, оскільки санкції, зростання витрат та низькі ціни занурили шахтарів у найгіршу кризу за понад 30 років.

Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на Financial Times.

Як пише видання, в багатьох частинах російської економіки воєнного часу починають проявлятися тріщини, проте проблеми вугільної промисловості є особливо гострими.

За даними російського державного статистичного агентства, за перші сім місяців року сектор зазнав збитків у розмірі 225 млрд рублів (2,8 млрд доларів США), що вдвічі більше, ніж за загальний показник 2024 року, коли це була найгірша галузь країни. У 2023 році сектор отримав прибуток майже у розмірі 375 млрд рублів (4,6 млрд доларів США).

Хоча вугілля становить менше 1% російського ВВП, криза загрожує тривалою соціально-економічною шкодою, оскільки галузь працевлаштовує понад 140 000 осіб і є критично важливою для фінансування місцевих бюджетів у ряді регіонів.

Генеральний директор "русское вугілля" Володимир Коротін попередив, що на карту поставлені "тисячі робочих місць". Згідно з даними Міненерго, до вересня 23 вугільні компанії (близько 13% загальнонаціонального обсягу) вже закрилися, а ще 53 перебувають під загрозою.

Кризу поглиблюють ключові чинники, пов'язані з війною. Після втрати європейського ринку (куди раніше йшло 20% експорту) російські виробники змушені продавати вугілля в Азію зі значними знижками (до 20% від світових цін), щоб конкурувати.

Водночас логістичний колапс через перенаправлення нафти та інших товарів на східні залізничні маршрути призвів до того, що частка перевезень у кінцевій ціні вугілля зросла з 50% до майже 90%.

"Війна погано впливає на більшість російських підприємств, якщо не на всі. Але вугільний сектор перебуває у справді глибокому хаосі", – сказав один із провідних російських бізнесменів Financial Times.

Особливо гостра ситуація склалася в окупованому Донбасі, де вугілля було основою промисловості. російські інвестори, які раніше охоче брали шахти в управління від окупаційної влади, зараз почали повертати їх державі, не маючи змоги зробити їх прибутковими.

Криза має і символічне значення: масові страйки шахтарів у 1989 та 1998 роках стали ключовими моментами економічної та політичної нестабільності в сучасній історії росії, пише FT.