У чверті компаній немає єдиних правил дій під час тривог, - опитування

Опитування OLX Робота показало, що компаніям часто бракує чіткого алгоритму дій під час повітряних тривог: від правил переходу в укриття до обліку робочого часу та оплати праці. Водночас година простою бізнесу коштує Україні близько $45 млн, а до 4 березня 2027 року підприємства без укриттів мають облаштувати безпечний простір.

Про це повідомляє Dilo з посиланням на OLX.

За оцінкою Мінекономіки України, кожна година простою підприємств під час ракетної тривоги коштує країні близько $45 млн. Водночас за жовтого рівня загрози бізнес може продовжувати роботу за умови дотримання вимог безпеки. Для підприємств, які не мають укриттів, перехідний період для облаштування безпечного простору завершується 4 березня 2027 року.

Команда OLX Робота з’ясувала, наскільки українські роботодавці готові до роботи в умовах повітряних загроз, чи мають вони чіткі правила реагування на тривоги та як обліковують час, який працівники проводять в укриттях. В опитуванні взяли участь працевлаштовані користувачі платформи.

Безпекові умови залишаються одним із критеріїв вибору роботодавця. Для 33% опитаних вони радше важливі, а для 28% – дуже важливі. Водночас 19% респондентів вважають цей чинник радше або зовсім неважливим, а ще 20% не змогли визначитися з відповіддю.

Проте не всі роботодавці можуть забезпечити працівникам доступ до належного укриття. За даними опитування, 26% респондентів повідомили, що поблизу їхнього місця роботи укриття немає. Ще 12% не знають, де розташоване найближче укриття, а стільки ж зазначили, що воно є, але непридатне для перебування.

У 9% випадків дорога до укриття займає понад п’ять хвилин. Водночас 24% опитаних мають доступ до укриття в будівлі, де працюють, а ще 18% – у сусідній будівлі або в межах п’яти хвилин пішки.

Отже, попри значущість безпеки для працівників, доступ до придатного укриття залишається проблемою для частини з них.

Навіть якщо укриття розташоване неподалік, порядок дій під час повітряної тривоги залежить від політики роботодавця. За результатами опитування OLX Робота, у 25% випадків компанії не мають єдиних правил, які визначають дії працівників за різних рівнів загрози.

У 20% випадків роботу зупиняють, і всі працівники мають перейти в укриття. Ще у 19% укриття є рекомендацією, а рішення залишається за самим працівником. У 10% випадків роботу за можливості продовжують в укритті.

Водночас 18% опитаних зазначили, що під час тривоги робота триває безпосередньо на робочих місцях. Ще у 8% ситуація залежить від обставин і рішення керівництва.

"Відсутність чіткої політики дій під час повітряних тривог не обов’язково свідчить про те, що роботодавці нехтують безпекою співробітників. Причина може полягати в тому, що керівництво не усвідомлює потреби в таких правилах або не знає, як розробити їх з урахуванням специфіки своєї галузі. Важливо вивчати досвід інших компаній і залучати експертів, які допоможуть визначити оптимальний алгоритм дій з огляду на вимоги безпеки", – коментує Марія Абдулліна, керівниця напряму OLX Робота.

Серед опитаних 53% мають стаціонарне місце роботи, 9% працюють у гібридному форматі, 17% – віддалено, а для 13% робота передбачає постійне пересування. Незалежно від формату зайнятості, узгоджені правила дій під час тривог допомагають організувати робочі процеси та подбати про безпеку працівників.

Не менш важливо заздалегідь визначити, як роботодавець обліковуватиме час, проведений в укритті під час повітряної тривоги.

За результатами опитування, у 51% респондентів цей час зараховують як звичайний робочий. Водночас у 35% випадків це питання не обговорювали. Ще 13% опитаних зазначили, що облік залежить від ситуації або рішення керівника. Лише 1% повідомили, що мають відпрацьовувати цей час після завершення тривоги.

Таким чином, у значної частини працівників правила обліку часу в укритті залишаються невизначеними або залежать від обставин.

Постанова Кабінету Міністрів України №1092 визначає порядок реагування підприємств на повітряні загрози. За червоного рівня небезпеки підприємства мають зупиняти діяльність, а працівники та відвідувачі – переходити в безпечне місце. За жовтого рівня загрози роботу можна продовжувати у звичному режимі за умови дотримання встановлених вимог безпеки.

Під час тривоги жовтого рівня можуть працювати підприємства, які мають захисну споруду, постійне або тимчасове укриття чи розташовані в спорудах подвійного призначення. Для підприємств, які не мають таких об’єктів, перехідний період триває до 4 березня 2027 року. До цього часу вони мають підготувати рішення, яке забезпечить безпеку працівників і відвідувачів.

"Окрім облаштування безпечних просторів, компаніям важливо подбати й про внутрішні процеси: визначити порядок дій під час тривог, поінформувати про нього співробітників і заздалегідь узгодити правила обліку робочого часу. За нинішніх безпекових умов ці домовленості мають бути не формальністю, а зрозумілим алгоритмом дій для кожного. Це допоможе бізнесу ефективніше організувати роботу та врахувати потреби команди", – додає Марія Абдулліна.