Рада з фінансової стабільності ухвалила рішення щодо подальшого розвитку фінансового сектору в умовах повномасштабної війни

Рада з фінансової стабільності на засіданні 30 жовтня ухвалила низку рішень, спрямованих на подальший розвиток фінансового сектору та мінімізацію його ризиків в умовах повномасштабної війни.

Про це інформує Delo.ua з посиланням на повідомлення Нацбанку.

Ключовим ризиком залишається перебіг повномасштабної війни — зокрема, її стримуючий ефект на економічне зростання через руйнування енергетичної інфраструктури та збільшення бюджетних потреб.

Попри виклики, банки продовжують нарощувати кредитні портфелі, а проникнення кредитів в економіку зростає. Водночас, наголошено на потребі активнішого кредитування — передусім для відновлення інфраструктури, посилення обороноздатності та зміцнення стійкості економіки.

Рада також обговорила можливі шляхи зниження ризиків фінансування державного бюджету та реагування на потенційні системні виклики у разі їх виникнення.

Окрему увагу приділили питанню потенційного запровадження підвищеної ставки оподаткування прибутку банків (50%) у 2026 році.

Члени Ради погодилися, що очікуваний фіскальний ефект від цього рішення, ймовірно, буде нижчим за публічно заявлений, а також відзначили низку ризиків, які несе реалізація ініціативи, зокрема:

• обмеження кредитного та інвестиційного потенціалу банків, критичного для фінансування енергетики та оборонно-промислового комплексу;
• ускладнення процесів приватизації держбанків і ризики невиконання програм їхньої капіталізації;
• зменшення можливостей банків підтримувати фінансову стійкість, мережу Power Banking і протидію відпливу капіталу;
• ускладнення виконання вимог до капіталу, передбачених законодавством ЄС;
• ризик порушення зобов’язань перед МВФ за Меморандумом про економічну та фінансову політику;
• зниження стимулів до детінізації економіки.

Рада також розглянула концепцію регулювання ринку віртуальних активів, представлену Національним банком. Було узгоджено позиції щодо:

• розподілу повноважень між регуляторами;
• етапів запуску ринку;
• необхідності перехідного періоду для створення інфраструктури та розроблення підзаконних актів.

Під час підготовки законопроєкту до другого читання буде чітко визначено державні органи — регулятори ринку віртуальних активів, а також механізми взаємодії між ними.