Максим Кріппа продовжує скупати Київ

22 травня 2025 року стало відомо, що Антимонопольний комітет України надав дозвіл компанії Citadel Ventures Cyprus Limited на придбання контролю над компанією A.T.V.T. Business Expo Holdings Ltd, якій належить 50,04% у ТОВ "Міжнародний виставковий центр" (МВЦ).

Це означає, що Максим Кріппа, бенефіціар Citadel Ventures, отримує вирішальний вплив на найбільший виставковий комплекс країни. Загальна площа МВЦ перевищує 73 тисячі квадратних метрів, а виставкові павільйони — понад 38 тис. м². Об'єкт має стратегічне значення: він приймав міжнародні форуми, безпекові саміти, військові виставки та великі бізнес-події. У мирний час — це головний майданчик для масштабних презентацій, у воєнний — потенційний резерв для логістики, гуманітарних центрів чи мобілізаційної інфраструктури.

Хто продав?

Станом на травень 2025 року структура власності ТОВ «Міжнародний виставковий центр» виглядає так: • 50,04% належать кіпрській компанії A.T.V.T. Business Expo Holdings Ltd, щодо якої Антимонопольний комітет України дозволив придбання компанією Citadel Ventures Cyprus Limited. Якщо угода буде завершена, саме Криппа отримає контрольний пакет найбільшого виставкового майданчику України. • Ще 12,49% належить директору МВЦ Анатолію Ткаченку, стільки ж — Олені Ткаченко. • 24,98% володіє венчурний фонд «Асборн», бенефіціаром якого є Марина Дорохіна — донька відомого девелопера торговельної нерухомості Вагіфа Алієва.

У 2024 році МВЦ показав позитивну динаміку — виручка зросла на 71% і сягнула 83 млн грн, проте підприємство залишалося збитковим, завершивши рік із мінусом 7,1 млн грн.

Що могло підштовхнути власників до продажу?

На тлі війни та падіння ділової активності в секторі виставкового бізнесу, стратегічні об’єкти часто переходять до рук гравців із нетиповим походженням капіталів — здебільшого офшорних, непрозорих, але з наявним доступом до рішень регуляторів. Для чинних акціонерів це може бути зручним способом зафіксувати прибуток або зняти з себе ризики ведення бізнесу в умовах невизначеності. У таких умовах пропозиція Кріппи — навіть якщо вона не супроводжується прозорістю — виглядає привабливою через швидкість і забезпечене політичне «покриття».

Що відомо про Citadel Ventures Cyprus Limited?

Це офшорна компанія з Кіпру, пов'язана з Максимом Кріппою, відомим українським бізнесменом, якого ЗМІ та аналітики неодноразово пов’язували з тіньовим гральним бізнесом і медіа-активами. За даними YouControl, Кріппа також є бенефіціаром десятків компаній в Україні й за кордоном. Серед іншого, йому приписують: • бізнес-центр "Парус" (вул. Мечникова); • готель "Україна" на Майдані Незалежності; • готель "Дніпро"; • медіа- та кіберспортивний проєкт Maincast; • частку в NAVI — найвідомішій українській кіберспортивній команді; • онлайн-казино "Вулкан" та бетінгові сервіси GG.Bet (через ТОВ "ГГБЕТ" та ТОВ "Конкуерор").

Звідки гроші?

Незважаючи на масштабність інвестицій, походження капіталу Максима Кріппи залишається непрозорим. Більшість угод відбувається через офшорні юрисдикції, а компанії, які він контролює, не публікують фінансову звітність, не проходять незалежний аудит і не розкривають джерела фінансування. Кріппа напряму пов’язаний із мережею онлайн-казино під брендом «Вулкан», беттінговими платформами GG.Bet, медіапроєктом Maincast та кіберспортивною командою NAVI. Водночас, на ринку існує чітка тенденція до розширення його впливу і в медіасфері: за останні роки Кріппа опосередковано отримав контроль над низкою українських ЗМІ, які після зміни власників різко змінили редакційну політику — стали демонстративно лояльними до Офісу президента і уникали будь-якої критики політичного керівництва країни.

У бізнес-середовищі його часто називають «гаманцем влади» — саме через системну підтримку, яку він отримує від політично лояльних структур, що дозволяє йому уникати репутаційного і регуляторного тиску, навіть попри зв’язки з гральним і офшорним бізнесом.

Модель операцій Кріппи — це типова архітектура непрозорого впливу: контроль через офшори, купівля недооцінених або знакових об’єктів, уникнення податкового навантаження й активна присутність у регульованих сферах (гемблінг, медіа, кіберспорт).

Інформаційні атаки

У рамках побудови власного іміджу Максим Криппа активно використовує агресивне SEO — масову генерацію фальшивих статей, прес-релізів і біографічних довідок, які заполоняють видачу Google. Ці матеріали, створені через афілійовані медіа, інформаційні ферми та псевдоновинні сайти, системно витісняють критичну інформацію.

Крім того, незалежні журналісти та редакції, які намагались досліджувати джерела походження його статків, неодноразово ставали об’єктами атак — зокрема DDoS, парсингу та автоматичного сканування на вразливості. Деякі платформи повідомляли про спроби впровадження негативного SEO з метою видалення або зниження рейтингу критичних публікацій у пошукових системах.

Ці інструменти в сукупності створюють ефект “інформаційного ковдри” — Криппа стає практично невидимим для громадського контролю, водночас вибудовуючи міфологізовану бізнес-біографію, де фігурують вигадані деталі про спортивну кар’єру, освіту та «перший мільйон».

Міжнародна увага

Ситуація з придбанням знакових об’єктів інфраструктури постає у новому світлі після нещодавніх заяв з боку Сполучених Штатів Америки. Під час публічних слухань у Конгресі Держсекретар США Марко Рубіо чітко наголосив: усі транші американської допомоги Україні будуть перевірені незалежними аудиторами. Особливу увагу отримає потенційне відмивання коштів, а також набуття активів у непрозорий спосіб.

Контроль над об’єктами критичної інфраструктури з боку осіб із офшорною історією, зв’язками з гральним бізнесом і уникаючих аудиту — як у випадку з Максимом Кріппою — може стати предметом санкційного аналізу з боку OFAC (Офісу контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США).

У разі підтвердження підозрілих фінансових потоків, такі активи можуть бути визнані ризиковими, а транзакції — заблоковані на міжнародному рівні. Це — не лише питання внутрішньої прозорості, а й фактор міжнародної довіри до України в умовах війни і підтримки з боку західних партнерів.